СУДОК — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. sǫdъ «посудина; щось складене», того самого походження, що й sǫdъ «суд»;

паралельне до лит. iñdas (indá) «посудина»;

р. [суд] «посуд», посу́да, бр. [су́ды] (мн.) «двоє відер», др. судъ «посудина», п. заст. sąd «посудина», ч. слц. вл. нл. sud «бочка», болг. съд «посудина», м. сад, схв. су̑д «тс.», слн. sód «бочка», стсл. сѫдъ «знаряддя; частина тіла, посудина»;

нвн. Zander [Sandart] та ін. «судак» тлумачаться також як запозичення зі слов’янських мов (Beke IF 52, 138; Kluge–Mitzka 875);

найбільш імовірним здається праєвропейське походження (Machek ESJČ 81; Holub–Lyer 110);

нвн. Zander, [Sandart, Sander(t)], снн. sandāt, sandate, sandan «тс.» пов’язані з нвн. Sand «пісок», двн. sant «тс.», але цей зв’язок може бути лише вторинним;

здебільшого розглядається як запозичене, можливо, за польським посередництвом, з німецької мови;

остаточно не з’ясоване;

р. суда́к, [судо́к], ст. судокъ (1460), бр. суда́к, п. sandacz, [sandak, sądak], ст. cendat (можливо, з ч.), ч. candát, ст. cendát, [sandát], вл. sandak, нл. candaŕ, candeŕ, candor «тс.»;

зіставлення з слн. [sot] «гірська дорога», дірл. sēt «дорога» (Bezlaj Eseji 143; Machek ESJČ 568) недостатньо об´рунтоване;

псл. *sǫtъka «стик (у т. ч. дня і ночі); проміжок», утворене за допомогою префікса sǫ- «су-» від *tъkǫ (tykati) «тикаю», *tъknǫti «ткнути»;

р. су́тки «доба», [су́тки́] «кут (у хаті)», [су́точки, суты́чки] «тс.», бр. су́ткі «доба», [су́тачкі] «вузький прохід між стінами сусідніх будівель, завулок», др. сутъкъ «злиття; місце, де сходяться межі», п. sutki «тісний прохід між будівлями, тісний і вузький завулок; стик кількох меж», ч. soutka «вузький прохід»;