СУДКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

су́тки «доба»

псл. *sǫtъka «стик (у т. ч. дня і ночі); проміжок», утворене за допомогою префікса sǫ- «су-» від *tъkǫ (tykati) «тикаю», *tъknǫti «ткнути»;
зіставлення з слн. [sot] «гірська дорога», дірл. sēt «дорога» (Bezlaj Eseji 143; Machek ESJČ 568) недостатньо об´рунтоване;
р. су́тки «доба», [су́тки́] «кут (у хаті)», [су́точки, суты́чки] «тс.», бр. су́ткі «доба», [су́тачкі] «вузький прохід між стінами сусідніх будівель, завулок», др. сутъкъ «злиття; місце, де сходяться межі», п. sutki «тісний прохід між будівлями, тісний і вузький завулок; стик кількох меж», ч. soutka «вузький прохід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

су́дки
су́теч «кут, у якому сходяться отвори в стрісі; смітник»
су́тичі «тс.»
су́тка «вузький прохід між тинами Нед; вуличка О»
су́тки́ «вузький прохід (між двома будівлями, тинами); [дорога Шух]»
суткови́й «такий, що йде цілу добу» (про дощ)
су́точки «тісний прохід, дуже вузька вулиця ЛексПол; кут Пі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́ткі «доба» білоруська
sēt «дорога» давньоірландська
сутъкъ «злиття; місце, де сходяться межі» давньоруська
sutki «тісний прохід між будівлями, тісний і вузький завулок; стик кількох меж» польська
*sǫtъka «стик (у т. ч. дня і ночі); проміжок» праслов’янська
су́тки «доба» російська
sot «гірська дорога» словенська
су́тки́ «кут (у хаті)» українська
су́точки українська
суты́чки «тс.» українська
су́тачкі «вузький прохід між стінами сусідніх будівель, завулок» українська
soutka «вузький прохід» чеська
sǫ- «су-» ?
*tъkǫ «тикаю» (tykati) ?
*tъknǫti «ткнути» ?

суд «посуд»

паралельне до лит. iñdas (indá) «посудина»;
псл. sǫdъ «посудина; щось складене», того самого походження, що й sǫdъ «суд»;
р. [суд] «посуд», посу́да, бр. [су́ды] (мн.) «двоє відер», др. судъ «посудина», п. заст. sąd «посудина», ч. слц. вл. нл. sud «бочка», болг. съд «посудина», м. сад, схв. су̑д «тс.», слн. sód «бочка», стсл. сѫдъ «знаряддя; частина тіла, посудина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́суд
посу́да
посу́ди́на
посудни́к «посуд»
посу́дник «робітник, що миє посуд»
по́судник «гончар»
посу́док «тс.»
суди́на «трубчастий орган; посудина; судно»
суди́нє «дерев’яний посуд, прядильні інструменти та ін.»
су́дни́к «полиця, шафа для посуду; поличка з образами»
судни́на «судно» (зменш.)
судни́чє «тс.»
судно́
судо́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́ды «двоє відер» (мн.) білоруська
съд «посудина» болгарська
sud «бочка» верхньолужицька
судъ «посудина» давньоруська
iñdas «посудина» (indá) литовська
сад македонська
sud «бочка» нижньолужицька
sąd «посудина» польська
sǫdъ «посудина; щось складене» праслов’янська
суд «посуд» російська
д «тс.» сербохорватська
sud «бочка» словацька
sód «бочка» словенська
сѫдъ «знаряддя; частина тіла, посудина» старослов’янська
посу́да українська
sud «бочка» чеська
sǫdъ «суд» ?
sąd «посудина» ?

суда́к «вид риби родини окуневих, Lucioperca lucioperca L.» (іхт.)

остаточно не з’ясоване;
здебільшого розглядається як запозичене, можливо, за польським посередництвом, з німецької мови;
нвн. Zander, [Sandart, Sander(t)], снн. sandāt, sandate, sandan «тс.» пов’язані з нвн. Sand «пісок», двн. sant «тс.», але цей зв’язок може бути лише вторинним;
найбільш імовірним здається праєвропейське походження (Machek ESJČ 81; Holub–Lyer 110);
нвн. Zander [Sandart] та ін. «судак» тлумачаться також як запозичення зі слов’янських мов (Beke IF 52, 138; Kluge–Mitzka 875);
р. суда́к, [судо́к], ст. судокъ (1460), бр. суда́к, п. sandacz, [sandak, sądak], ст. cendat (можливо, з ч.), ч. candát, ст. cendát, [sandát], вл. sandak, нл. candaŕ, candeŕ, candor «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

суда́чий
судачи́на «м’ясо судака»
суду́к «тс.»
судучи́на «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суда́к білоруська
sandak верхньолужицька
sant «тс.» давньоверхньонімецька
candaŕ «тс.» нижньолужицька
candeŕ «тс.» нижньолужицька
candor «тс.» нижньолужицька
Zander нововерхньонімецька
Sand «пісок» нововерхньонімецька
Zander нововерхньонімецька
sandacz польська
суда́к російська
sandāt середньонижньонімецька
судо́к українська
sandak українська
sądak українська
sandát українська
candát чеська
Sandart ?
Sander(t) ?
sandate ?
sandan «тс.» ?
судокъ (1460) ?
cendat (можливо, з ч.) ?
cendát ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України