СУГЛОБНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *sǫ-globъ/sъ-globъ, пов’язане з globa «жердина, балка, клин» (укр. [глоба́] «зігнуте від природи дерево; залізний клин; клопіт, турбота»), globiti «стискати, з’єднувати» (укр. [гло́би́ти] «укріплювати клинами вал у млині; конопатити»);

п. ст. [zgłoba] «перешкода; запор, перепона; клопіт, турбота», zgłobić «з’єднати, об’єднати, закріпити», слц. zhlobit’ «збити, з’єднати разом», нл. zgłobiś «з’єднати, закріпити клином, заклинити», болг. сглоб «стик, з’єднання; (заст.) суглоб», сглаб, заст. сгло́ба «тс.», сгло́бя «з’єдную», сгла́бям «тс.», м. зглоб «суглоб», зглоби «збере, складе», схв. згло̏б «суглоб», згла̏бити «скласти, зібрати», слн. zglа̏b «суглоб, згин»;