СУВЕРЕНИТЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
сувере́н «носій верховної влади»
запозичення з французької мови;
фр. souverain «монарх, государ; соверен (англійська золота монета)» через ст. soverain (звідки також англ. сангл. sovereign «монарх; соверен, золота монета в 1 фунт стерлінгів») зводиться до слат. superānus «глава, керівник; вождь, правитель», пов’язаного з лат. super «над; зверху»;
р. болг. м. сувере́н, суверените́т, бр. суверэ́н, суверэнітэ́т, п. suweren, suwerenność, заст. suwerenat, ч. слц. слн. suverén, вл. suwerenita, схв. сувèрēн, суверенѝтēт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сувереніте́т
«незалежність держави»
сувере́нний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
суверэ́н | білоруська |
сувере́н | болгарська |
suwerenita | верхньолужицька |
super «над; зверху» | латинська |
сувере́н | македонська |
suweren | польська |
suwerenność | польська |
сувере́н | російська |
сувèрēн | сербохорватська |
superānus «глава, керівник; вождь, правитель» | середньолатинська |
suverén | словацька |
suverén | словенська |
суверените́т | українська |
суверэнітэ́т | українська |
суверенѝтēт | українська |
souverain «монарх, государ; соверен (англійська золота монета)» | французька |
suverén | чеська |
soverain (звідки також англ. сангл. sovereign «монарх; соверен, золота монета в 1 фунт стерлінгів») | ? |
suwerenat | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України