СУБСТАНЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
субста́нція «єдина основа всього існуючого; основний складовий елемент»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Substánz, фр. англ. substance походять від лат. substantia «сутність, суть; власність; наявність», пов’язаного з дієсловом substāre «бути наявним, існувати»;
р. болг. субста́нция, бр. субста́нцыя, п. substancja, ч. substance, слц. substancia, вл. substanca, м. супста́нца, схв. супста̀нциjа, слн. substánca;
Фонетичні та словотвірні варіанти
субстанціа́льний
субстанціона́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| substance | англійська |
| субста́нцыя | білоруська |
| субста́нция | болгарська |
| substanca | верхньолужицька |
| substantia «сутність, суть; власність; наявність» | латинська |
| супста́нца | македонська |
| Substánz | німецька |
| substancja | польська |
| субста́нция | російська |
| супста̀нциjа | сербохорватська |
| substancia | словацька |
| substánca | словенська |
| substance | французька |
| substance | чеська |
| substāre «бути наявним, існувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України