СУБОРДИНАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
субордина́ція «підпорядкування молодших за чином або становищем старшим»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Subordinatión «підпорядкування», фр. англ. subordination «тс.» походять від слат. subōrdināre «підпорядковувати», утвореного з лат. sub- «під-» і ōrdināre «упорядковувати», похідного від ōrdo «порядок, ряд»;
р. болг. субордина́ция, бр. субардына́цыя, п. subordynacja, ч. subordinace, слц. subordinácia, вл. subordinacija, м. схв. субордина́циjа, слн. subordinácija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| subordination «тс.» | англійська |
| субардына́цыя | білоруська |
| субордина́ция | болгарська |
| subordinacija | верхньолужицька |
| sub- «під-» | латинська |
| субордина́циjа | македонська |
| Subordinatión «підпорядкування» | німецька |
| subordynacja | польська |
| субордина́ция | російська |
| субордина́циjа | сербохорватська |
| subōrdināre «підпорядковувати» | середньолатинська |
| subordinácia | словацька |
| subordinácija | словенська |
| subordination «тс.» | французька |
| subordinace | чеська |
| ōrdināre «упорядковувати» | ? |
| ōrdo «порядок, ряд» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України