СУБЛІМАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
субліма́ція «перехід речовини з кристалічного стану безпосередньо в пару; перехід водяної пари в атмосфері безпосередньо в тверду фазу (лід, сніг)»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Sublimatión, фр. англ. sublimation походять від слат. sublīmātiō «піднесення, піднімання», пов’язаного з лат. sublīmo, sublīmāre «підіймати, підносити», похідним від sublīmis «високий; піднесений», що виникло в результаті стягнення й видозміни виразу sub līmen, букв. «(який підходить) нижче порога» з прийменника sub «під» та іменника līmen «поріг», етимологічно не зовсім ясного, можливо, пов’язаного з līmes (род. в. līmitis) «межа; дорога між полями»;
р. болг. сублима́ция, бр. субліма́цыя, п. sublimacja, ч. sublimace, слц. sublimácia, вл. sublimat, м. схв. сублима́циjа, слн. sublimácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
субліма́т
«продукт сублімації»
сублімаці́йний
сублімо́ваний
сублімува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sublimation | англійська |
| субліма́цыя | білоруська |
| сублима́ция | болгарська |
| sublimat | верхньолужицька |
| sublīmo | латинська |
| сублима́циjа | македонська |
| Sublimatión | німецька |
| sublimacja | польська |
| сублима́ция | російська |
| сублима́циjа | сербохорватська |
| sublīmātiō «піднесення, піднімання» | середньолатинська |
| sublimácia | словацька |
| sublimácija | словенська |
| sublimation | французька |
| sublimace | чеська |
| sublīmāre «підіймати, підносити» | ? |
| sublīmis «високий; піднесений» | ? |
| sub «під» | ? |
| līmen «поріг» | ? |
| līmitis «межа; дорога між полями» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України