СТЯЖАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
стяжа́ти «наживати, жадібно нагромаджувати; добиватися, досягати» (кн.)
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. стсл. сътѧжати «придбати; утримати, держати, мати» пов’язане з псл. tęg- (tęgnǫti) «тягти»;
р. стяжа́ть, др. сътяжяти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стяжа́тель
стяжа́тельство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сътяжяти | давньоруська |
| tęg- «тягти» (tęgnǫti) | праслов’янська |
| стяжа́ть | російська |
| сътѧжати «придбати; утримати, держати, мати» | старослов’янська |
| сътѧжати «придбати; утримати, держати, мати» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України