СТУХЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. tuxnǫti «гаснути», tušiti «гасити; робити тихим, заспокоювати»;

споріднене з лит. tausýtis (про вітер) «стихати, заспокоюватися», прус. tusnan «тихий, спокійний», tussīse «хай мовчить», сірл. tó «тихий, спокійний, мовчазний», брет. tao «мовчання», дінд. túṣyati «заспокоїться; заспокоюється», tōṣáyati «заспокоює, втішає», tūṣnim «тихо», ав. tušna-, tūšni «тихий»;

іє. *taus- «спокійний, мовчазний, задоволений»;

р. ту́хнуть, туши́ть, бр. ту́хнуць, тушы́ць, др. потухнути «погаснути, стихнути», утушити «задушити», п. tęchnąć «спадати (про пухлину)», ч. tuchnouti «гаснути, зникнути», болг. потуша̀вам «тушу», схв. ту́шити «тушкувати (м’ясо, овочі); обварювати», слн. potúhniti «потухнути, стихнути», цсл. потоухнѫти «погасити; заспокоїти»;

псл. tuxnǫti / tǫxnǫti;

задовільної етимології не має;

пов’язувалося (Преобр. Вып. последний 23–24) з tuxnǫti «гаснути (горіти без полум’я, злежуватися)»;

основа tux- (tъх-) вважалася вихідною, а tǫx- вторинною (Фасмер IV 89, 128; Brückner 570);

реконструювалась для всіх випадків єдина основа tǫx- без відповідників у інших індоєвропейських мовах (Skok III 520);

припускається зв’язок з р. [туск] «туман; темрява», ту́склый «тьмяний», схв. nàtuštiti se «захмаритися» або з лит. tausýtis «стихати, заспокоюватися», лтс. tusêt «задихатися, зітхати, стогнати», tusnât «важко дихати» (Schuster-Šewc 1555–1556);

залишки первинних звукових форм вбачаються в ч. [duchnút] «протухати», слц. [dušet’, dušit’] «тс.» (Machek ESJČ 660);

р. ту́хнуть «псуватися», тухлый, [то́хлый] «тухлий», [то́хнуть] «дохнути (про риб)», бр. ту́хнуць «протухати», [тхлі́ць] «давати зіпсуватися», п. tęchnąć «тухнути, псуватися», stęchły «протухлий», ч. tuchnouti «протухати», слц. tuchnút’ «тс.», вл. tychnyć «ставати тухлим», tuch «сморід», stuchły «стухлий», нл. stuchły «тс.», схв. ту̏хнути «псуватися, протухати», слн. tohnéti «тс.», otóhlica «духота, спека», zatóhel «тухлий, затхлий»;