СТУПІНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́ня «купол на будівлі»
здебільшого пояснюється як результат видозміни значення слова ба́ня1 «лазня» через проміжний ступінь «ванна, посуд для води» (Шанский ЭСРЯ І 2, 34; Фасмер І 121; Machek ESJČ 45; ЭССЯ 1,151–152; Sadn.–Aitz. VWb. I 8586; Bern. I 43);
висловлювались і заперечення зв’язку між значеннями «опукла річ» і «лазня» (Brückner 14; Преобр. I 15);
р. ба́нка, бр. ба́нька «банка», n. bania «опукла річ; опуклий посуд; купол», ч. báň «купол; опукла посудина або річ», слц. baňa «купол, опукла річ», baňatý «опуклий», вл. нл. banja «кухоль, гарбуз», слн. bánjka «посуд для рідини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бан'ка
«опукла посудина; купол»
(XVI ст.)
банька
(XVII ст.)
ба́нька
«куля; посуд з вузьким горлом; водяна бульбашка; білок ока»
банька́тий
банька́ч
«з випуклими очима»
баньки́
«очі»
банькува́тий
«тс.»
баня́
«чашечка»
баня́к
«чавунний горщик, казан, глиняний або скляний посуд, дзбан»
баня́чка
«яйце»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́нька «банка»«опукла річ; опуклий посуд; купол» | білоруська |
| banja «кухоль, гарбуз» | верхньолужицька |
| banja «кухоль, гарбуз» | нижньолужицька |
| ба́нка | російська |
| baňa «купол, опукла річ»«опуклий» | словацька |
| baňatý «купол, опукла річ»«опуклий» | словацька |
| bánjka «посуд для рідини» | словенська |
| báň «купол; опукла посудина або річ» | чеська |
| ба́ня «лазня» | ? |
| ступінь «ванна, посуд для води» | ? |
| значеннями «опукла річ» | ? |
| і «лазня» | ? |
ста́пель «прибережна споруда на суднобудівних заводах у вигляді похилого майданчика, на якому будують, ремонтують і спускають на воду кораблі; (тех.) підсобна споруда для складання верстатів, літаків тощо»
через посередництво російської мови запозичено з голландської або нижньонімецької;
гол. нн. stapel «поміст і споруда для спуску на воду суден», як і снн. снідерл. stāpel «підпора, жердина; фундамент», споріднені з дангл. stapol «підпора», дфриз. stapul, stapel «фундамент; колода, блок», двн. staffal «фундамент; крок; ступінь», stafful, stapfal «тс.», дісл. stǫpull «підпора», дангл. stōpel «слід», двн. stuof(f)a «ступінь», stapfo (staffo) «слід ноги», свн. stapfe «тс.», stuofe «слід; підпорна плита», гол. stoep «ґанок», дфриз. stap «крок; слід ноги (ступні)», що виводяться від іє. *steb(h)- «ступати, іти», представленого також у псл. stopa, stǫpenь, укр. стопа́, сту́пі́нь;
р. бр. ста́пель, п. stapel, болг. ста́пел, схв. стапел;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ста́пель | білоруська |
| ста́пел | болгарська |
| stapel «поміст і споруда для спуску на воду суден» | голландська |
| stoep «ґанок» | голландська |
| stapol «підпора» | давньоанглійська |
| stōpel «слід» | давньоанглійська |
| staffal «фундамент; крок; ступінь» | давньоверхньонімецька |
| stafful | давньоверхньонімецька |
| stapfal «тс.» | давньоверхньонімецька |
| stuof(f)a «ступінь» | давньоверхньонімецька |
| stapfo | давньоверхньонімецька |
| staffo | давньоверхньонімецька |
| stǫpull «підпора» | давньоісландська |
| stapul | давньофризька |
| stapel «фундамент; колода, блок» | давньофризька |
| stap «крок; слід ноги (ступні)» | давньофризька |
| *steb(h)- «ступати, іти» | індоєвропейська |
| stapel «поміст і споруда для спуску на воду суден» | нижньонімецька |
| stapel | польська |
| stopa | праслов’янська |
| stǫpenь | праслов’янська |
| ста́пель | російська |
| стапел | сербохорватська |
| stapfe «тс.» | середньоверхньнімецька |
| stuofe «слід; підпорна плита» | середньоверхньнімецька |
| stāpel «підпора, жердина; фундамент» | середньонижньонімецька |
| stāpel «підпора, жердина; фундамент» | середньонідерландська |
| стопа́ | українська |
| сту́пі́нь | українська |
ступа́ти
псл. stǫpаti (stǫpiti) «ступати; топтати; іти, ходити», пов’язане з stopa «стопа, нога (ступня)»;
споріднене з гр. στέμβω «топчу, жорстоко поводжуся, гань-блю», дісл. stappa «бити, товкти; трамбувати, штовхати донизу», двн. stam(p)fōn «трамбувати», шв. stampa «тс.», снн. снідерл. stampen «розчавлювати, роздавлювати»;
іє. *stemb(h)-/stemp-, пов’язане з *steb(h)-/step- «топтати, ступати»;
р. ступа́ть, ступи́ть, бр. ступа́ць, ступі́ць, др. ступити, п. stąpać, stąpić, ч. stoupati, stoupiti, слц. stúpat’, stúpit’, вл. stupać, stupić, нл. stupaś, stupiś, болг. стъ́пвам, стъ́пя, м. стапи, стапува, схв. сту́пати, сту́пити, слн. stópati, stорíti, стсл. стѫпати, стѫпити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́ступ
ви́ступець
ви́ступка
«хода»
виступний
«провинний»
виступок
«провина»
ви́ступцем
ви́ступці
«хатні туфлі»
ві́дступ
відступа́льний
відступни́й
відсту́пник
відсту́пництво
відсту́пство
відсту́пця
«відступник»
вступ
вступни́к
до́ступ
досту́пний
засту́па
«захист»
заступа́ти
за́ступка
(хвороба очей)
засту́пний
«який заступає, уповноважений»
засту́пник
засту́пництво
за́ступні
«вибоїни»
засту́пство
«заступництво»
напо́ступі
«перед пологами»
на́ступ
наступа́льний
наступли́вий
«агресивний»
наступни́й
«наступальний»
насту́пний
насту́пник
насту́пництво
на́ступні
«щаблі»
наступо́вець
«наступник»
насту́пство
«наступництво»
на́ступцем
«наступально, рішуче»
насту́пця
«наступник»
невідсту́пний
незасту́пний
«незамінний»
непересту́пний
«якого не можна переступити»
непідсту́пний
«неприступний»
непосту́пний
«непоступливий; недостатньо швидкий»
неусту́пний
«непоступливий»
осту́пки
«хатні туфлі»
о́ступом
«обступивши»
пере́ступ
«провина»
пере́сту́пний
«злочинний; високосний»
пересту́пник
«злочинець»
переусту́пка
пі́дступ
пі́дступи
підсту́пни́й
підсту́пник
підсту́пництво
по́ступ
поступа́льний
по́ступка
по́ступки
«хатні туфлі»
посту́пли́вий
поступни́й
поступо́вець
поступо́вщина
посту́пок
по́ступцем
«крок за кроком»
при́ступ
присту́па
«приймак»
при́сту́пець
при́ступка
присту́пки
«східці»
присту́пни́й
приступок
«доступ»
при́ступці
«сходи»
про́ступець
«злочинець»
про́ступка
«покритка»
просту́пний
«злочинний»
просту́пник
«тс.»
про́сту́пок
просту́пство
ро́ступець
«вид весняної гри в танку»
ступ
«крок»
ступ'яй
«ступінь Г; стопа»
ступа́
ступа́к
ступакува́ти
«іти кроком»
сту́панка
«сходи»
ступе́ник
«слід ноги»
сту́пени́ця
«сходова клітка; трибуна»
сту́пенниця
«гама»
сту́пе́нь
«крок»
ступе́ць
«східець, щабель»
ступи́ти
ступи́тися
«зійти з дороги»
ступи́ця
«крок; шпиця в колесі»
ступі́йка
«підніжка в екіпажі»
ступі́нчастий
ступі́нчатий
сту́пі́нь
сту́пка
«слід ноги»
ступкота́ти
«тупати»
ступля́й
«ступінь»
ступля́ти
«вступати, заходити»
ступнева́ти
«підвищувати; розподіляти за ступенями»
ступне́вий
«поступовий»
ступни́к
«крок»
ступня́
сту́по́м
«повільним кроком»
ступо́ю
сту́пці
«отвори на сопілці»
усту́п
у́сту́пка
«поступка»
усту́пчастий
уступчи́вий
«поступливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ступа́ць | білоруська |
| стъ́пвам | болгарська |
| stupać | верхньолужицька |
| stupić | верхньолужицька |
| στέμβω «топчу, жорстоко поводжуся, гань-блю» | грецька |
| stam(p)fōn «трамбувати» | давньоверхньонімецька |
| stappa «бити, товкти; трамбувати, штовхати донизу» | давньоісландська |
| ступити | давньоруська |
| *stemb(h)-/stemp- | індоєвропейська |
| стапи | македонська |
| stupaś | нижньолужицька |
| stupiś | нижньолужицька |
| stąpać | польська |
| stąpić | польська |
| stǫpаti «ступати; топтати; іти, ходити» (stǫpiti) | праслов’янська |
| ступа́ть | російська |
| сту́пати | сербохорватська |
| stampen «розчавлювати, роздавлювати» | середньонижньонімецька |
| stampen «розчавлювати, роздавлювати» | середньонідерландська |
| stúpat' | словацька |
| stúpit' | словацька |
| stópati | словенська |
| stорíti | словенська |
| стѫпати | старослов’янська |
| ступи́ть | українська |
| ступі́ць | українська |
| стъ́пя | українська |
| стапува | українська |
| сту́пити | українська |
| стѫпити | українська |
| stoupati | чеська |
| stoupiti | чеська |
| stampa «тс.» | шведська |
| stopa «стопа, нога (ступня)» | ? |
| *steb(h)-/step- «топтати, ступати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України