СТУДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
нести́дник «айстра степова, Aster amellus L.» (бот.)
неясне;
можливо, пов’язане зі студи́ти, сту́дінь «сильний холод» як назва рослини, що цвіте пізно восени (пор. інші назви айстри степової: [мороз, зімник, осінчак]);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| студи́ти | українська |
| сту́дінь «сильний холод» | українська |
сти́нути «холонути, остигати»
пов’язане чергуванням голосних з псл. studъ/studa «холод, прохолода, мороз; [стид, сором]», якому відповідають укр. [студ] «сором», [сту́да] «холод», студи́ти;
очевидно, псл. stydnǫti «стинути», в якому d перед n випало (пор. форми з відновленим d: п. ст. stydnąć, ч. stydnouti, слц. stydnút’ «тс.»);
р. сты́нуть, сты́лый, бр. сты́нуць, стыць, с.-цсл. оустынѫти (3 ос. одн. оустыде);
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́стівка
«густий гній (з болячки)»
опости́ти
«остогиднути»
ости́лий
«бридкий»
сти́лий
«холодний, застиглий, мертвий»
сти́ти
«тс. Нед; мерзнути О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сты́нуць | білоруська |
| стыць | білоруська |
| stydnąć | польська |
| stydnąć | польська |
| studъ/studa «холод, прохолода, мороз; [стид, сором]» | праслов’янська |
| stydnǫti «стинути» | праслов’янська |
| сты́нуть | російська |
| сты́лый | російська |
| оустынѫти (3 ос. одн. оустыде) | сербо-церковнослов’янська |
| stydnút' | словацька |
| stydnút' | словацька |
| студ «сором» | українська |
| сту́да «холод» | українська |
| студи́ти | українська |
| stydnouti | чеська |
| stydnouti | чеська |
сту́да «холод»
псл. studъ (studa) «прохолода, свіжість, холод, мороз», studiti «охолоджувати, прохолоджувати», пов’язані чергуванням голосних із *stydъ «сором»;
очевидно, споріднені з дінд. tundatē (tudáti) «штовхає, б’є, жалить, коле», tōdáḥ «укол», лат. tundo «б’ю, стукаю, товчу», дісл. stauta «штовхати», гот. stautan, днн. stōtan, двн. stōӡan, дбрет. ar-stud «гострий кінець, жало», алб. shtynj (‹*studni̯ō) «штовхаю»;
іє. *(s)teu-d- «штовхати, бити» (Schuster-Šewc 1369–1370; Bern. IF 10, 154; Kluge–Mitzka 754; Johansson IF 14, 319; Vries NEW 705; Pedersen Kelt. Gr. II 658; Meyer EW 419; Hübschmann Arm. 154, 512; Meillet MSL 9, 154; Torp 495; Pokorny 1033–1034);
пов’язується також з іє. *stou-/ stū˘- (‹*st(h)ā- «стояти») і зближується з р. [сты́гнуть] «стигнути, холонути», п. stygnąć «тс.» (укр. сти́гнути, застига́ти) (Преобр. II 406–407; Младенов 614; Мартынов Сл. и ие. аккомод. 71–73; Persson Beitr. 713);
р. [сту́да] «холод», студи́ть, бр. [сту́жа] «холод», студзі́ць, др. студень «холод», п. studzić, ч. studiti, слц. studit’, вл. studźić, нл. stuźiś, болг. м. студ «холод», схв. сту̑д «тс.», сту́дити, слн. studênec «джерело; криниця», стсл. стоудень «холод»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засту́да
засту́джений
засту́джувати
застуди́ти
засту́дливий
засту́дний
насту́джений
осту́да
«простуда»
осту́джений
осту́ди
«родимки»
пересту́да
«простуда»
по́студе́но
«холоднувато»
пристуде́ний
«холоднуватий»
просту́да
просту́джений
студелина
«холодець»
студе́не́ць
студе́ний
студени́на
«тс.»
студени́стий
«подібний до холодцю»
студени́ць
«криниця ВеУг; джерело; холодець О»
студени́ця
«холодна вода; криниця»
студені́ти
сту́день
«грудень (заст.); [криниця без зрубу; холодний вітер]»
студеня́тина
«холодець»
студи́ти
сту́дій
«великий мороз»
сту́дінь
«сильний холод; прохолода; [холодна вода О; льодовник Мо]»
сту́дни́к
«криниця»
студни́ця
«криниця»
сту́дня́
«тс.»
студня́ний
«колодязний»
студону́ти
«сильно повіяти»
сту́дорга
«великий холод»
студь
«сильний холод»
сту́жа
«тс., мороз; схожий на іній шар снігу, паморозь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shtynj «штовхаю» (‹*studni̯ō) | албанська |
| сту́жа «холод» | білоруська |
| студ «холод» | болгарська |
| studźić | верхньолужицька |
| stautan | готська |
| ar-stud «гострий кінець, жало» | давньобретонська |
| stōӡan | давньоверхньонімецька |
| tundatē «штовхає, б’є, жалить, коле» (tudáti) | давньоіндійська |
| stauta «штовхати» | давньоісландська |
| stōtan | давньонижньонімецька |
| студень «холод» | давньоруська |
| *(s)teu-d- «штовхати, бити» | індоєвропейська |
| *stou-/ stū˘- «стояти» (‹*st(h)ā- ) | індоєвропейська |
| tundo «б’ю, стукаю, товчу» | латинська |
| студ «холод» | македонська |
| stuźiś | нижньолужицька |
| stygnąć «тс.» (укр. сти́гнути, застига́ти) | польська |
| studzić | польська |
| studъ «прохолода, свіжість, холод, мороз» (studa) | праслов’янська |
| сты́гнуть «стигнути, холонути» | російська |
| сту́да «холод» | російська |
| д «тс.» | сербохорватська |
| studit' | словацька |
| studênec «джерело; криниця» | словенська |
| стоудень «холод» | старослов’янська |
| студи́ть | українська |
| студзі́ць | українська |
| сту́дити | українська |
| studiti | чеська |
| studiti «охолоджувати, прохолоджувати» | ? |
| *stydъ «сором» | ? |
| tōdáḥ «укол» | ? |
конту́зія
запозичення з латинської мови;
лат. contusio «контузія; удар; розбиття, розтирання; полом, псування» пов’язане з contundo «розбиваю, знищую, б’ю; товчу, подрібнюю, розтираю», утвореним за допомогою префікса соm(соn-) «з-» від дієслова tundo «б’ю, стукаю; товчу, мелю», спорідненого з дінд. tundatē «штовхає, коле, жалить», tudáti «тс.», дангл. styntan «штовхати», stōtan, двн. stōʒran, гот. stautan, дісл. stauta «тс.», stuttr «короткий», дірл. dotuit «валить», алб. shtynj (*studniō) «штовхаю», вірм. ťndal, ťndel «ставати приголомшеним, труситись», можливо, також з псл. studiti «охолоджувати; морозити, трусити», укр студи́ти «тс.»;
р. болг. Конту́зия, бр. канту́зія, п. kontuzja, ч. kontuze, kontuse, слц. kontúzia, м. контузија, схв. кòнтузиja, слн. kontгzíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конту́жений
конту́зити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shtynj «штовхаю» (*studn$iō) | албанська |
| канту́зія | білоруська |
| Конту́зия | болгарська |
| ťndal | вірменська |
| stautan | готська |
| styntan «штовхати» | давньоанглійська |
| stōʒran | давньоверхньонімецька |
| tundatē «штовхає, коле, жалить» | давньоіндійська |
| dotuit «валить» | давньоірландська |
| stauta «тс.» | давньоісландська |
| contusio «контузія; удар; розбиття, розтирання; полом, псування» | латинська |
| контузија | македонська |
| kontuzja | польська |
| studiti «охолоджувати; морозити, трусити» | праслов’янська |
| Конту́зия | російська |
| кòнтузиja | сербохорватська |
| kontúzia | словацька |
| kontгzíja | словенська |
| kontuze | чеська |
| kontuse | чеська |
| contundo «розбиваю, знищую, б’ю; товчу, подрібнюю, розтираю» | ? |
| соm(соn-) «з-» | ? |
| tundo «б’ю, стукаю; товчу, мелю» | ? |
| tudáti «тс.» | ? |
| stōtan | ? |
| stuttr «короткий» | ? |
| ťndel «ставати приголомшеним, труситись» | ? |
| студи́ти «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України