СТУДЕНТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
сту́де́нт
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
н. Studént походить від лат. studens, -ntis «який навчається, який намагається», дієприкметника від дієслова studeo «старанно працюю; навчаюсь», очевидно, пов’язаного з tundo «б’ю, стукаю; товчу», спорідненим з дінд. tundatē (tudāti) «штовхає, коле», днн. stōtan «штовхати», двн. stōӡan, нвн. stossen «тс.»;
р. болг. м. студе́нт, бр. студэ́нт, п. ч. вл. student, слц. študent, нл. študańc, схв. сту̀ден(а)т, слн. študènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
студе́нтство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
студэ́нт | білоруська |
студе́нт | болгарська |
student | верхньолужицька |
stōӡan | давньоверхньонімецька |
tundatē «штовхає, коле» (tudāti) | давньоіндійська |
stōtan «штовхати» | давньонижньонімецька |
studens | латинська |
студе́нт | македонська |
študańc | нижньолужицька |
Studént | німецька |
stossen «тс.» | нововерхньонімецька |
student | польська |
студе́нт | російська |
сту̀ден(а)т | сербохорватська |
študent | словацька |
študènt | словенська |
student | чеська |
-ntis «який навчається, який намагається» | ? |
studeo «старанно працюю; навчаюсь» | ? |
tundo «б’ю, стукаю; товчу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України