СТРІТЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
стрі́тити «зустріти»
псл. *sъ-rěsti ‹*sŭ-rēttei;
очевидно, споріднене з лит. su-rė˜sti «схопити, піймати»;
менш певне зближення з лит. randù «знаходжу» (Brückner AfSlPh 40, 12), rásti (radaũ) «знаходити», лтс. rast «тс.» і гот. wraton «іти, подорожувати», дісл. vrata «подорожувати, знаходити»;
припускається відповідність псл. *sъ- дінд. su- «хороший, щасливий» і тлумачення псл. *sъrěti̯a «зустріч» як «хороший, щасливий випадок»;
р. встре́тить, сре́тение, бр. стрэць «зустріти», др. стрѣтити, п. ст. pośrześć, ч. střetnouti, ст. střenúti, слц. stretnút’, болг. сре́щна, схв. сре̏сти, слн. sréčati, стсл. сърѣсти, сърѣтати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
встріт
«випадок, нагода»
встріть
«назустріч»
встрі́ча
«зустріч»
встрі́чний
«зустрічний»
зустрі́т
«зустріч»
зустрі́ти
зу́стріч
зустрі́ча
«тс.»
зустріча́ти
зустрі́чний
на́встріч
навстрі́чку
назу́стріт
назустрі́тник
«сусід навпроти»
назу́стріч
«тс.»
нао́стріть
«у протилежному напрямі; назустріч; напередодні»
на́стріт
«назустріч»
пере́стріт
«хвороба від зустрічі з недоброю людиною»
пере́стрі́т
«зустріч; нещасливий випадок»
підстрі́чний
«зустрічний; пов’язаний з пристрітом»
по́стріч
«місце зустрічі»
при́стрі́т
«хвороба, викликана злим поглядом; [застереження Нед]»
пристрі́тельний
«пов’язаний з пристрітом»
пристрі́ти
«заподіяти зло лихим поглядом; [зустріти; застерегти Нед]»
пристрі́ти́ти
«тс.»
пристрі́тний
«тс.»
пристрі́тник
«той, хто спричинює пристріт»
пристрі́чений
«помічений у чомусь, запідозрений»
стреч
«назустріч»
стріва́ти
стрі́ва́тися
стріка́ти
«зустрічати»
стрі́нути
стріт
«зустріч»
стріте́нні
(куми)
Стрі́тення
«християнське свято на честь принесення немовляти Ісуса в храм»
стрі́ти
«тс.»
стрі́тник
«дружко молодої»
стріть
стріч
«тс.»
стрі́ча
«тс.»
стрі́чань
стріча́ти
стрі́чені
(куми)]
стрі́чення
«тс.»
стрі́чний
устрі́ч
«назустріч»
устрі́ча
«зустріч»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стрэць «зустріти» | білоруська |
сре́щна | болгарська |
wraton «іти, подорожувати» | готська |
su- «хороший, щасливий» | давньоіндійська |
vrata «подорожувати, знаходити» | давньоісландська |
стрѣтити | давньоруська |
rast «тс.» | латиська |
su-rė˜sti «схопити, піймати» | литовська |
randù «знаходжу» | литовська |
rásti | литовська |
radaũ | литовська |
pośrześć | польська |
*sъ-rěsti | праслов’янська |
*sŭ-rēttei | праслов’янська |
*sъ- | праслов’янська |
*sъrěti̯a «зустріч» | праслов’янська |
встре́тить | російська |
сре́тение | російська |
сре̏сти | сербохорватська |
stretnút' | словацька |
sréčati | словенська |
сърѣсти | старослов’янська |
сърѣтати «тс.» | старослов’янська |
střetnouti | чеська |
střenúti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України