СТРУХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
струк «довгий і вузький плід з насінням; [качан кукурудзи; шишка хвойного дерева ВеУг; головка часнику Л; перець стручковий, Capsicum annuum L. Mak]»
пропоновані етимології (зведення до іє. *(s)ter- «жорсткий, тугий», *strek-/strok- «колоти», *ser- «текти», зіставлення з лит. rùkti «морщитися» та ін.) малопереконливі;
псл. strukъ/strǫkъ;
дальші зв’язки неясні;
р. стручо́к, бр. струк, п. strąk, ч. слц. struk, вл. truk, нл. tšuk, болг. стрък, м. страк, схв. стру̑к, слн. strа̏k;
Фонетичні та словотвірні варіанти
струкасті
«стручкові, Leguminosae Juss.»
струкаті
струкова́ті
струковий
(у сполученні [с. біб] «боби, Vicia faba L.»)
струкові
струковці
струкува́тий
струх
«струк»
стру́ча
«стручки»
(зб.)
струча́стий
«стручковий»
стру́че
стручи́стий
«стручкуватий»
стручко́вий
стручковина
стручкові
«тс.»
стручкува́тий
стручня́к
«зерноїд, Bruchus L.; [горошник, гороховий зерноїд, Bruchus pisi Нед]»
(ент.)
стручо́к
«струк»
стру́ччя
«тс.»
стрюк
стрюкова́тий
«струкуватий»
стрюкови́ння
«стебла стручкових рослин»
стрючкува́тий
«тс.»
стрючо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
струк | білоруська |
стрък | болгарська |
truk | верхньолужицька |
rùkti «морщитися» | литовська |
страк | македонська |
tšuk | нижньолужицька |
strąk | польська |
strukъ/strǫkъ | праслов’янська |
стручо́к | російська |
к | сербохорватська |
struk | словацька |
strа̏k | словенська |
struk | чеська |
*(s)ter- «жорсткий, тугий» | ? |
*strek-/strok- «колоти» | ? |
*ser- «текти» | ? |
трухлі́ти «ціпеніти від страху»
реконструюється псл. trux- або truxl- і зіставляється з лтс. traušâtiês «боятися», сірл. trúag «смутний»;
пов’язується також (Brückner 577) з укр. тру́хлий «крихкий»;
існує думка (Фасмер IV 112), що р. (с)трухну́ть є недавнім утворенням, пов’язаним з тру́сить «боятися»;
в такому разі укр. [трухлі́ти] може бути запозиченим з польської мови;
р. (с)трухну́ть «злякатися», п. truchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти», truchliwy «лякливий, зляканий», truchły «тс.», potruchleć «перелякатися», ч. truchliti «сумувати, журитися», truchlivý «смутний, зажурений», слц. trúchly, truchlivý «тс.», trúchlit’ «сумувати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
traušâtiês «боятися» | латиська |
truchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
truchliwy «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
truchły «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
potruchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
trux- | праслов’янська |
тру́сить «боятися» | російська |
струхну́ть «злякатися» ()трухну́ть | російська |
trúag «смутний» | середньоірландська |
trúchly «тс.»«сумувати» | словацька |
truchlivý «тс.»«сумувати» | словацька |
trúchlit' «тс.»«сумувати» | словацька |
тру́хлий «крихкий» | українська |
трухлі́ти | українська |
truchliti «сумувати, журитися»«смутний, зажурений» | чеська |
truchlivý «сумувати, журитися»«смутний, зажурений» | чеська |
пструг «форель, Salmo trutta L.» (іхт.)
псл. діал. *pьstrǫgъ// //*pьstrǫgа «форель», утворене за допомогою суфікса -ǫgъ//-ǫgа від pьstrъ «пістрявий, рябий» (риба покрита червоними цяточками);
від цього ж прикметника, але з іншими суфіксами утворено і болг. пъстъ́рва «форель», схв. па̏стрма, па̏стрва, слн. postŕv «тс.»;
р. [пеструха], п. pstrąg, ч. слц. pstruh, вл. pstruha, нл. pstrug «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пеструг
пестру́ха
«тс.»
пестрю́га
пструглі
«веснянки»
струг
струга́ч
струх
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пъстъ́рва «форель» | болгарська |
pstruha | верхньолужицька |
pstrug «тс.» | нижньолужицька |
pstrąg | польська |
pьstrъ «пістрявий, рябий» (риба покрита червоними цяточками) | праслов’янська |
пеструха | російська |
па̏стрма | сербохорватська |
па̏стрва | сербохорватська |
pstruh | словацька |
postŕv «тс.» | словенська |
pstruh | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України