СТРУХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

струк «довгий і вузький плід з насінням; [качан кукурудзи; шишка хвойного дерева ВеУг; головка часнику Л; перець стручковий, Capsicum annuum L. Mak]»

пропоновані етимології (зведення до іє. *(s)ter- «жорсткий, тугий», *strek-/strok- «колоти», *ser- «текти», зіставлення з лит. rùkti «морщитися» та ін.) малопереконливі;
псл. strukъ/strǫkъ;
дальші зв’язки неясні;
р. стручо́к, бр. струк, п. strąk, ч. слц. struk, вл. truk, нл. tšuk, болг. стрък, м. страк, схв. стру̑к, слн. strа̏k;
Фонетичні та словотвірні варіанти

струкасті «стручкові, Leguminosae Juss.»
струкаті
струкова́ті
струковий (у сполученні [с. біб] «боби, Vicia faba L.»)
струкові
струковці
струкува́тий
струх «струк»
стру́ча «стручки» (зб.)
струча́стий «стручковий»
стру́че
стручи́стий «стручкуватий»
стручко́вий
стручковина
стручкові «тс.»
стручкува́тий
стручня́к «зерноїд, Bruchus L.; [горошник, гороховий зерноїд, Bruchus pisi Нед]» (ент.)
стручо́к «струк»
стру́ччя «тс.»
стрюк
стрюкова́тий «струкуватий»
стрюкови́ння «стебла стручкових рослин»
стрючкува́тий «тс.»
стрючо́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
струк білоруська
стрък болгарська
truk верхньолужицька
rùkti «морщитися» литовська
страк македонська
tšuk нижньолужицька
strąk польська
strukъ/strǫkъ праслов’янська
стручо́к російська
к сербохорватська
struk словацька
strа̏k словенська
struk чеська
*(s)ter- «жорсткий, тугий» ?
*strek-/strok- «колоти» ?
*ser- «текти» ?

трухлі́ти «ціпеніти від страху»

реконструюється псл. trux- або truxl- і зіставляється з лтс. traušâtiês «боятися», сірл. trúag «смутний»;
пов’язується також (Brückner 577) з укр. тру́хлий «крихкий»;
існує думка (Фасмер IV 112), що р. (с)трухну́ть є недавнім утворенням, пов’язаним з тру́сить «боятися»;
в такому разі укр. [трухлі́ти] може бути запозиченим з польської мови;
р. (с)трухну́ть «злякатися», п. truchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти», truchliwy «лякливий, зляканий», truchły «тс.», potruchleć «перелякатися», ч. truchliti «сумувати, журитися», truchlivý «смутний, зажурений», слц. trúchly, truchlivý «тс.», trúchlit’ «сумувати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
traušâtiês «боятися» латиська
truchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» польська
truchliwy «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» польська
truchły «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» польська
potruchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» польська
trux- праслов’янська
тру́сить «боятися» російська
струхну́ть «злякатися» ()трухну́ть російська
trúag «смутний» середньоірландська
trúchly «тс.»«сумувати» словацька
truchlivý «тс.»«сумувати» словацька
trúchlit' «тс.»«сумувати» словацька
тру́хлий «крихкий» українська
трухлі́ти українська
truchliti «сумувати, журитися»«смутний, зажурений» чеська
truchlivý «сумувати, журитися»«смутний, зажурений» чеська

пструг «форель, Salmo trutta L.» (іхт.)

псл. діал. *pьstrǫgъ// //*pьstrǫgа «форель», утворене за допомогою суфікса -ǫgъ//-ǫgа від pьstrъ «пістрявий, рябий» (риба покрита червоними цяточками);
від цього ж прикметника, але з іншими суфіксами утворено і болг. пъстъ́рва «форель», схв. па̏стрма, па̏стрва, слн. postŕv «тс.»;
р. [пеструха], п. pstrąg, ч. слц. pstruh, вл. pstruha, нл. pstrug «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пеструг
пестру́ха «тс.»
пестрю́га
пструглі «веснянки»
струг
струга́ч
струх
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пъстъ́рва «форель» болгарська
pstruha верхньолужицька
pstrug «тс.» нижньолужицька
pstrąg польська
pьstrъ «пістрявий, рябий» (риба покрита червоними цяточками) праслов’янська
пеструха російська
па̏стрма сербохорватська
па̏стрва сербохорватська
pstruh словацька
postŕv «тс.» словенська
pstruh чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України