СТРУСЕВА — ЕТИМОЛОГІЯ

струсь «страус, Struthio camelus L.» (орн.)

очевидно, запозичення з польської мови;
п. struś «страус», ст. strus (XV ст.), як і вл. strus, štrus, нл. strus, ч. pštros, ст. štros, štrus, слц. [štros, štruc], pštrus та р.-цсл. струсъ, стсл. строусъ, походять від двн. свн. снн. strūӡ, снн. strūs «тс.», які зводяться до лат. strūthio «тс.», гр. στρουϑίων «тс.; горобець, маленький птах»;
р. заст. струсь «страус», струсъ, бр. ст. струсъ «тс.» (XVII ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

стрице́вий
стри́цо́вий «тс.»
стру́севий «страусовий»
струсій
стру́сячий
трус
трусько «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
струсъ «тс.» (XVII ст.) білоруська
strus верхньолужицька
στρουϑίων «тс.; горобець, маленький птах» грецька
strūӡ давньоверхньонімецька
strūthio «тс.» латинська
strus нижньолужицька
struś «страус» польська
струсь «страус» російська
струсъ русько-церковнослов’янська
strūӡ середньоверхньнімецька
strūӡ середньонижньонімецька
strūs «тс.» середньонижньонімецька
štros словацька
štruc словацька
строусъ старослов’янська
струсъ українська
pštros чеська
strus ?
štrus ?
štros ?
štrus ?
струсь «страус» ?
струсъ «тс.» (XVII ст.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України