СТРУМЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
стру́мінь
псл. *strumy/strumę (род. в. strumene) «струмок; потік, течія»;
споріднене з лит. [straumuõ] «потік, струмок», sriaumė «тс.», лтс. stráume «течія», гр. ῥευ̃μα (род. в. -ατος «потік, струмінь; течія», фрак. Στρυμών (strymōn) (род. в. -όνος), дірл. srúaim «потік», дісл. straumr«тс., річка», свн. двн. stroum, дангл. strēam, англ. stream, днн. strōm, снідерл. гол. strооm, дфриз. strām «тс.» і більш віддаленими дінд. srávati «тече», гр. ῥέειν (‹*σρέƑειν) «текти», лит. srаvėˊti «повільно текти»;
іє. *sreu-men- «річка», похідне від *sreu- «текти»;
р. [стру́мень] «струмок», бр. струме́нь «струмок; потік», п. strumień «потік», strumyk «струмочок», ч. [strumen] «джерело; довгий ставок», нл. tšumjeń «річка, струмок», [strumjeń] «джерело, канава», полаб. sträumen, слн. [strúmen] «потік; рукав річки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
струм
струма́
«хвиля»
струмени́стий
струмені́ти(ся)
стру́мень
«потік, струмок»
струменя́стий
струми́на́
«струмінь»
струми́нний
струми́стий
струми́ти(ся)
струмі́ти
струмкува́ти
«пульсувати»
струмли́вий
струмо́к
струмува́ти
стру́нка
«рукав річки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stream | англійська |
струме́нь «струмок; потік» | білоруська |
strооm | голландська |
ῥευ̃μα (род. в. -ατος «потік, струмінь; течія», фрак. Στρυμών (strymōn)(род. в. -όνος) | грецька |
ῥέειν «текти» (‹*σρέƑειν) | грецька |
strēam | давньоанглійська |
stroum | давньоверхньонімецька |
srávati «тече» | давньоіндійська |
srúaim «потік» | давньоірландська |
straumr «тс., річка» | давньоісландська |
strōm | давньонижньонімецька |
strām «тс.» | давньофризька |
*sreu-men- «річка» | індоєвропейська |
stráume «течія» | латиська |
straumuõ «потік, струмок» | литовська |
srаvėˊti «повільно текти» | литовська |
tšumjeń «річка, струмок» | нижньолужицька |
sträumen | полабська |
strumień «потік»«струмочок» | польська |
strumyk «потік»«струмочок» | польська |
*strumy/strumę «струмок; потік, течія» (род. в. strumene) | праслов’янська |
стру́мень «струмок» | російська |
stroum | середньоверхньнімецька |
strооm | середньонідерландська |
strúmen «потік; рукав річки» | словенська |
strumjeń «джерело, канава» | українська |
strumen «джерело; довгий ставок» | чеська |
sriaumė «тс.» | ? |
*sreu- «текти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України