СТРУКУВАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
струк «довгий і вузький плід з насінням; [качан кукурудзи; шишка хвойного дерева ВеУг; головка часнику Л; перець стручковий, Capsicum annuum L. Mak]»
псл. strukъ/strǫkъ;
дальші зв’язки неясні;
пропоновані етимології (зведення до іє. *(s)ter- «жорсткий, тугий», *strek-/strok- «колоти», *ser- «текти», зіставлення з лит. rùkti «морщитися» та ін.) малопереконливі;
р. стручо́к, бр. струк, п. strąk, ч. слц. struk, вл. truk, нл. tšuk, болг. стрък, м. страк, схв. стру̑к, слн. strа̏k;
Фонетичні та словотвірні варіанти
струкасті
«стручкові, Leguminosae Juss.»
струкаті
струкова́ті
струковий
(у сполученні [с. біб] «боби, Vicia faba L.»)
струкові
струковці
струкува́тий
струх
«струк»
стру́ча
«стручки»
(зб.)
струча́стий
«стручковий»
стру́че
стручи́стий
«стручкуватий»
стручко́вий
стручковина
стручкові
«тс.»
стручкува́тий
стручня́к
«зерноїд, Bruchus L.; [горошник, гороховий зерноїд, Bruchus pisi Нед]»
(ент.)
стручо́к
«струк»
стру́ччя
«тс.»
стрюк
стрюкова́тий
«струкуватий»
стрюкови́ння
«стебла стручкових рослин»
стрючкува́тий
«тс.»
стрючо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| струк | білоруська |
| стрък | болгарська |
| truk | верхньолужицька |
| rùkti «морщитися» | литовська |
| страк | македонська |
| tšuk | нижньолужицька |
| strąk | польська |
| strukъ/strǫkъ | праслов’янська |
| стручо́к | російська |
| к | сербохорватська |
| struk | словацька |
| strа̏k | словенська |
| struk | чеська |
| *(s)ter- «жорсткий, тугий» | ? |
| *strek-/strok- «колоти» | ? |
| *ser- «текти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України