СТРОПОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

стріп «покрівля; сніп для покривання даху; лінія з’єднання солом’яного даху зі стіною Ме; отвір у гребені даху Нед; отвір у причілку стріхи О; стеля ВеБ; небозвід Нед»

псл. stropъ ‹*srop- «покрівля»;
очевидно, споріднене з лит. [strapékas] «палка, кийок», дісл. hrōf «дах, покрівля; сарай», дангл. hrōf «дах, стеля, верхівка», англ. roof «дах; стеля», корн. craw, брет. krao «стайня», ірл. cro (‹*crapo-) «огорожа; перегородка; хлів; хатина»;
іє. k῀rā˘po- «дах»;
менш умотивоване зближення з лтс. straps «витягнутий, прямий», лит. parstrapinti «притягтися», свн. straf «тугий», а також лит. stripìnis, strỹpas «дрючок», гр. τράπηξ (τράφηξ) «паля; борт судна», лит. stir̃pti «підростати» (Младенов 613; Zubató St. a čl. I 2, 166; Mühl.–Endz. III 1081; Persson Beitr. 436), як і зіставлення з гр. ἐρέφω«накриваю», ὀροφή «покрівля» (Machek ESJČ 583; Slavia 16, 190);
р. [строп] «дах; горище; стеля», бр. [строп] «гребінь даху», др. стропъ «дах», п. strop «склепіння», ч. слц. strop «стеля», болг. [строп] «горище», схв. [стро̑п] «стеля», слн. strа̏p «тс.», стсл. стропъ «стеля; дах»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

строп «стеля в кімнаті»
стропе́ць «укладка з десяти снопів»
стропи́ло «кроква»
стропи́на «мостина»
стропи́нє «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
roof «дах; стеля» англійська
строп «гребінь даху» білоруська
строп «горище» болгарська
krao «стайня» бретонська
τράπηξ «паля; борт судна» (τράφηξ) грецька
ἐρέφω «накриваю» грецька
ὀροφή «покрівля» грецька
τράφηξ грецька
hrōf «дах, стеля, верхівка» давньоанглійська
hrōf «дах, покрівля; сарай» давньоісландська
стропъ «дах» давньоруська
k῀rā˘po- «дах» індоєвропейська
cro «огорожа; перегородка; хлів; хатина» (‹*crapo-) ірландська
*crapo- ірландська
craw корнська
straps «витягнутий, прямий» латиська
strapékas «палка, кийок» литовська
parstrapinti «притягтися» литовська
stripìnis литовська
strỹpas «дрючок» литовська
stir̃pti «підростати» литовська
strop «склепіння» польська
stropъ «покрівля» праслов’янська
*srop- праслов’янська
строп «дах; горище; стеля» російська
стро̑п «стеля» сербохорватська
straf «тугий» середньоверхньнімецька
strop «стеля» словацька
stròp «тс.» словенська
стропъ «стеля; дах» старослов’янська
strop «стеля» чеська

стріп «купа (напр., дерева)»

пор. ісл. hrōf «розбите судно, уламки корабля», норв. [rōv] «уламки розваленого будинку», які пов’язуються з дангл. hrōf «дах», псл. stropъ «тс.»;
очевидно, пов’язане зі [стріп] «покрівля; стеля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стропа́ «тс.; ворох; клубок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hrōf «дах» давньоанглійська
hrōf «розбите судно, уламки корабля» ісландська
rōv «уламки розваленого будинку» норвезька
stropъ «тс.» праслов’янська
стріп «покрівля; стеля» українська

строп «канат, трос; пристрій для підвішування вантажу»

через російське посередництво запозичено з голландської мови;
гол. strop «петля на снасті або ланцюзі», як і англ. strop «строп», дангл. stropp «тс.», походить від лат. stroppus (struppus) «кручений пас», яке зводиться до гр. στρόφος «пов’язка, мотузок, пояс», пов’язаного з στρέφω «повертаю, перевертаю, скручую, звиваю», στρεβλός «кривий, зігнутий», дальші зв’язки яких невідомі;
р. бр. болг. строп, п. слц. strop, схв. строп;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стро́пальник «робітник, який обслуговує строп»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
strop «строп» англійська
строп білоруська
строп болгарська
strop «петля на снасті або ланцюзі» голландська
στρόφος «пов’язка, мотузок, пояс» грецька
στρέφω «повертаю, перевертаю, скручую, звиваю» грецька
στρεβλός «кривий, зігнутий» грецька
stropp «тс.» давньоанглійська
stroppus «кручений пас» (struppus) латинська
struppus латинська
strop польська
строп російська
строп сербохорватська
strop словацька

строполи́ть «підбурювати, намовляти, настроювати»

неясне;
зіставлення з р. [стро́пота] «кривизна, неправдивість, упертість» або [строп] «гребінь даху» (ЭСБМ 7, 258) позбавлене підстав;
р. настропали́ть «підмовити, підбурити, настроїти», [настропи́ть] «тс.», бр. [настрапалі́ць] «підучити, підбурити, настроїти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

настрополи́ть
Етимологічні відповідники

Слово Мова
настрапалі́ць «підучити, підбурити, настроїти» білоруська
стро́пота «кривизна, неправдивість, упертість» російська
строп «гребінь даху» російська
настропали́ть «підмовити, підбурити, настроїти» російська
настропи́ть «тс.» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України