СТРОГИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

остаточно не з’ясоване;

припускається походження з польської мови і зв’язок з цсл. срагъ «терпкий, різкий», срага «хвороба», які зіставляються з нвн. Sorge «турбота», лит. sir̃kti (sergù) «хворіти», дірл. serg «хвороба» (Brückner 511; Skok III 347);

зближується також з псл. *storgъ «сторож» (Шахматов Очерк 155; Преобр. II 383, 399);

пропонується реконструкція псл. *strogъ і пов’язання з снн. strak (strack) «жорсткий, тугий», норв. strak, strakk «тугий, натягнутий, прямий» (Machek ESJČ 582; ZfSlPh 23, 120; Torbiörnsson LM I 30);

менш переконливе пов’язання з псл. *sorg-, похідним від *ser- «бігти, текти» (Ondruš JČ 10, 16), а також з лит. stregti «застигати, замерзати», лтс. stre- ģеle «бурулька», stragns «плавкий, топкий» (Zubató St. a čl. I 2, 171; Mühl.–Endz. III 1080);

р. стро́гий, бр. стро́гі, п. srogi «жорстокий, лютий», ч. strohó «короткий, стислий; строгий, сухий», слц. strohó «строгий; стислий», болг. м. строг «строгий», схв. стро̏г, слн. stróg «тс.»;

зближується зі стерегти́, сто́рож (Шахматов Очерк 155), п. *strog-, *strzeg-, (ст.) strzegać «охороняти, пильнувати; чатувати» (SW VI 373, 455, 474, 475);

запозичення з польської мови;

п. srogi «жорстокий, лютий; суворий, строгий, великий, сильний, величезний» (звідки, можливо, походить р. стро́гий, укр. стро́гий) остаточно не з’ясоване;

пов’язується з р.-цсл. срагъ «страшний, жахливий» і реконструюється сумнівне (з огляду на відсутність повноголосної форми *sorog-) псл. *sorg-, що далі зіставляється з лит. sergu «нездужаю», sargìnti «викликати хворобу», лтс. sḕrga «хвороба», ірл. serg «тс.», sergaim «сохну» (Brückner 511);

запозичення з німецької мови;

н. Strecke «відстань, ділянка залізниці; штрек» походить від strecken «витягати, подовжувати», яке пов’язується зі [strack] «прямий; туго натягнений; виструнчений, стрункий», що зіставляється з псл. strogъ, укр. стро́гий;

р. штрек, бр. штрэк, болг. щрек;