СТРИЖЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стри́жень «основа, серединна частина в організмі; видовжений предмет як основа чи опора; [осередок у на-риві]»
псл. *strьžьnь «тс.»;
споріднене з прус. strigeno «мозок», можливо, пов’язаним з лит. strìgti «грузнути» або з ав. mastrǝγan- «череп, мозок»;
р. сте́ржень, бр. стры́жань, др. стержень «згусток гною в нариві», п. rdzeń «стрижень», [zdrzeń] «тс.», ч. stržeň «осередок гнійника», ст. střež «стрижень дерева», слц. stržeň «стрижень», схв. ср̑ж «кістковий мозок; серцевина, стрижень», слн. stržén «стрижень дерева», р.-цсл. стръжьнь «серцевина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
остержі́нь
«чиряк, нарив»
острижи́нок
«серцевина дерева»
сте́ржень
«видовжений предмет як основа чи опора; [серединна частина дерева; осередок у нариві Нед]»
стрижі́нь
«стрижень»
стрижні́вка
«серцевина, стрижень»
стро́жень
«стрижень, серцевина дерева; осередок у чиряку»
струже́н
«бадилля кукурудзи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mastrǝγan- «череп, мозок» | авестійська |
| стры́жань | білоруська |
| стержень «згусток гною в нариві» | давньоруська |
| strìgti «грузнути» | литовська |
| rdzeń «стрижень» | польська |
| zdrzeń «тс.» | польська |
| *strьžьnь «тс.» | праслов’янська |
| strigeno «мозок» | прусська |
| сте́ржень | російська |
| стръжьнь «серцевина» | русько-церковнослов’янська |
| ср̑ж «кістковий мозок; серцевина, стрижень» | сербохорватська |
| stržeň «стрижень» | словацька |
| stržén «стрижень дерева» | словенська |
| stržeň «осередок гнійника» | чеська |
| střež «стрижень дерева» | чеська |
стри́жень «найглибше місце річки, бистрина»
реконструюється псл. *strьžьnь або *strьgy, *strьžene;
очевидно, споріднене з шв. streke «стрижень течії», яке зіставляється з двн. strīhhan «гладити, проводити, терти», псл. *strigti «стригти»;
пов’язувалося також (Соболевский РФВ 64, 116; ЖМНП 1886, вересень 155) з р. [стру́га] «течія» (укр. [струга́] «тс.»);
викликає сумнів ототожнення (Фасмер III 757–758; Преобр. II 394; Bezlaj Eseji 138; Trautmann 290) зі стри́жень (р. сте́ржень) «серцевина»;
р. стре́жень, [стреж, стрежа́], бр. стры́жань «тс.», ч. ст. strziess «вир», слн. stržén «найглибше місце річки, бистрина»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стры́жань «тс.» | білоруська |
| strīhhan «гладити, проводити, терти» | давньоверхньонімецька |
| *strьžьnь | праслов’янська |
| *strьžene | праслов’янська |
| *strьgy | праслов’янська |
| *strigti «стригти» | праслов’янська |
| стру́га «течія» (укр. [струга́] «тс.») | російська |
| сте́ржень | російська |
| стре́жень | російська |
| стреж | російська |
| стрежа́ | російська |
| stržén «найглибше місце річки, бистрина» | словенська |
| струга́ | українська |
| стри́жень «серцевина» (р. сте́ржень) | українська |
| strziess «вир» | чеська |
| streke «стрижень течії» | шведська |
стри́ґи «листяні жилки (у капусти)»
неясне;
можливо, пов’язане зі стри́жень1 (пор.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стри́жень (пор.). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України