СТРИЖЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

припущення про рухоме s-, псл. *strikti і зближення з лит. riẽkti «різати», іє. *reik- (Machek ESJČ 588; Dostál ZfSlPh 29, 218) недостатньо обґрунтоване;

псл. *strigti «стригти», *strigati «тс.», паралельне до strъgati «стругати»;

споріднене з прус. strigli «будяк, чортополох», дангл. strīcan «намазувати, гладити», двн. strīhhan, дісл. strȳkva, гол. strijken «тс.», лат. stringere «торкатися; здирати», strigilis «скребло»;

іє. *strī˘g-/ streig- «гладити»;

р. стричь, стригу́, бр. стры́гчы, др. стричи, стригу, п. strzyc, strzygę, ч. stříhati, ст. stříci, слц. strihat’, вл. třihać, нл. stśigaś, [strigaś], полаб. strai̯zĕ «стриже», болг. стрига́, м. стриже, схв. стри̏ћи, стри́же̑м, слн. stríči, strížem, стсл. стришти, стригѫ;

псл. strižь, strěžь, очевидно, звуконаслідувального походження;

близьке до гр. στρί(γ)ξ «якийсь нічний птах», лат. strix (род. в. strigis) «сова вухата, Asio otus L.», що зводиться до іє. *(s)trī˘g-(*strei-g-) «шипіти; дзижчати, летіти (з посвистом)»;

р. стриж «серпокрилець», бр. стрыж «тс.», п. strzyżyk «волове очко, Troglodytes troglodytes L. (Troglodytes parvulus)», [strzyż], (ст.) strzeż, strzeżyk, ч. střízlík, ст. střiežík, [мор. stříž, čížiček, křížliček], слц. [striežik, strížlik], нл. stśěž, полаб. strezĕk, слн. stŕžek, цсл. стрижь «корольок, Regulus L.»;

у п. w strych «тс.», nad strych «надто», pod strychem «без верху», іменник strych закріпився замість складнішого strychulec «дощечка, планка для підрівнювання сипучих речовин до верхніх країв посуду», що походить від н. Stréichholz «тс.», утвореного з основ дієслова streichen «гладити, дряпати, креслити», спорідненого з лат. stringere «зривати, дряпати», псл. *strigti, укр. стри́гти, та іменника Holz «дерево», спорідненого з псл. *koIda, укр. коло́да;

запозичення з польської мови;

запозичення з польської мови;

п. strajk «страйк» походить від англ. strike «тс.; страйкувати», пов’язаного з strike «бити, ударяти» у спеціальному значенні «прибирати, спускати (вітрила)», звідки «припиняти роботу»;

споріднене з дфриз. strīka «гладити, терти», дісл. strȳkja (strȳkva), двн. strīhhan «тс.», гот. striks «смуга», снідерл. striken «бити, ударяти», гол. strijken «тс.», псл. *strigti, укр. стри́гти;

бр. [страйкавáць] «страйкувати»;

п. strysz «сало, шерех, шуга (льодяна каша на річці)», stryż, śryz, śryż, śryź «тс.», śreżoga «паморозь, іній», [sreżoga, srzeżoga, śrzeżoga, śrezoga, srezoga, srozoga, strzeżoga, stryzoga, śryzoga] «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь», як і ч. [stříž] «тонкий лід на воді», [střížek] «тс.», [мор. tříšt’] «лід з водою», слц. [striež] «хмара (без дощу); паморозь, іній», [striežava] «тс.», [stríž] «паморозь, іній», [strížava, sriež] «тс.», srež «зернистий сніг», вл. srěž «лід (тонкий); паморозь, іній», srěš, нл. srěž «тонкий лід», болг. м. скреж «іній, паморозь», схв. сре̑ш «винний камінь», srı̏ješ «цвіль», striješ «тс.», srȋž «винна цвіль», слн. sréž «паморозь, іній; плавучий лід», стсл. срѣшь «гуща (винна)», відповідають укр. [сере́ш] «тонка крига на воді» (див.);

запозичення з польської мови;

похідне утворення від тріща́ти;

назва передає враження від голосу птаха, який відтворюється як (р.) черр-черр, (н.) zerr і сприймається як певне тріщання;

зіставляється також зі стриж (ВеУг 263);

запозичення з німецької мови;

н. Strich «штрих, риса, лінія; смуга, простір» утворене від streichen «ходити, блукати; гладити, торкатися», спорідненого з двн. strīhhan, гол. strijken, дангл. strīcan, англ. strike, дісл. strȳkva, псл. *strigti, укр. стри́гти;

р. м. штрих, бр. штрых, п. sztrych, ч. štrych, слц. (розм.) štrich, вл. štrych, болг. щрих, схв. štrih;