СТРИБАЄТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

стриба́ти «скакати»

псл. [stribati] «скакати»;
очевидно, споріднене з лит. (s)tribuliúoti «підскакувати, скакати»;
дальші зв’язки неясні;
зіставлялося (Ильинский ИОРЯС 23/1, 143–144) з нвн. streben «прагнути, направлятися», англ. strive «боротися»;
р. [стриба́ть] «скакати, плигати» (з укр.?), бр. [стрыбуля́ць] «іти підстрибуючи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́стриб «стрибок»
ви́стриба «вистрибом»
ви́стриби «жваві стрибки»
вистрибина́тий «баский» (кінь)
ви́стрибом
ви́стрибцем
пі́дстрибом
пі́дстрибцем
пострибу́н
при́стрибом
стриб (виг.)
стриб «стрибок»
стри́ба́йчик «заєць СУМ, Нед; [(ент.) вид блішки, Haltica Müll.] Нед»
стриба́ння (у виразі с. в гре́чку «нешлюбні зв’язки»)
стри́баньчик «заєць; вид блішки»
стри́ба́ти «утікати Нед; швидко летіти О»
стриба́ч
стриба́ючий
стрибки́й
стрибко́вий
стрибкува́тий
стри́бну́ти
стри́бо́к
стри́бону́ти
стрибу́н
стрибу́нка
стрибу́ха
стрибу́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
strive «боротися» англійська
стрыбуля́ць «іти підстрибуючи» білоруська
(s)tribuliúoti литовська
streben «прагнути, направлятися» нововерхньонімецька
stribati «скакати» праслов’янська
стриба́ть «скакати, плигати» (з укр.?) російська

Стри́бо́г «бог вітрів у східних слов’ян»

очевидно, запозичення з давньоіранської мови;
пор. сперс. Śribaγa-‹ *Strībaγa- «величний бог», у якому компонент śrī- відповідає дінд. śri- «блиск, світло вогню, сонця, світанок», а baγa–- псл. bogъ «бог»;
недостатньо обґрунтовані зіставлення з псл. strojiti «влаштовувати» (Meillet RSl 6, 168), із стриба́ти і нвн. streben «прагнути» (Brückner KZ 50, 195), з лит. styrẽti «бути жорстким», styr̃ti «ставати жорстким» (Jagić AfSlPh 5, 4), виведення від псл. sъtьri «зітри, знищ» (Зеленин ИОРЯС 8/4, 268), від іє. *ster- «розстилати, розсівати» (Преобр. ІІ 398; Jakobson IJSLP 1/2, 272), від іє. *pǝtēr bhagos «бог-отець» (Вей ВЯ 1958/3, 96–97), від іє. *ser- «текти, рухатися, бігти» (Moszyński PZJP 123; Ondruš Sborník filoz. fak. University Komensk. 10, 90);
р. Стри́бо́г, бр. Стры́бо́г, др. Стрибогъ «тс.», Стрибожь «Стрибожий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Стры́бо́г білоруська
śri- «блиск, світло вогню, сонця, світанок» давньоіндійська
Стрибогъ «тс.» давньоруська
Стрибожь «Стрибожий» давньоруська
*ster- «розстилати, розсівати» індоєвропейська
*pǝtēr bhagos «бог-отець» індоєвропейська
*ser- «текти, рухатися, бігти» індоєвропейська
styrẽti «бути жорстким» литовська
styr̃ti «ставати жорстким» литовська
streben «прагнути» нововерхньонімецька
bogъ «бог» праслов’янська
strojiti «влаштовувати» праслов’янська
sъtьri «зітри, знищ» праслов’янська
Стри́бо́г російська
Śribaγa- «величний бог» середньоперська
*Strībaγa- «величний бог» середньоперська
śrī- середньоперська
baγa- середньоперська
стриба́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України