СТРИБАЄТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
стриба́ти «скакати»
псл. [stribati] «скакати»;
очевидно, споріднене з лит. (s)tribuliúoti «підскакувати, скакати»;
дальші зв’язки неясні;
зіставлялося (Ильинский ИОРЯС 23/1, 143–144) з нвн. streben «прагнути, направлятися», англ. strive «боротися»;
р. [стриба́ть] «скакати, плигати» (з укр.?), бр. [стрыбуля́ць] «іти підстрибуючи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́стриб
«стрибок»
ви́стриба
«вистрибом»
ви́стриби
«жваві стрибки»
вистрибина́тий
«баский»
(кінь)
ви́стрибом
ви́стрибцем
пі́дстрибом
пі́дстрибцем
пострибу́н
при́стрибом
стриб
(виг.)
стриб
«стрибок»
стри́ба́йчик
«заєць СУМ, Нед; [(ент.) вид блішки, Haltica Müll.] Нед»
стриба́ння
(у виразі с. в гре́чку «нешлюбні зв’язки»)
стри́баньчик
«заєць; вид блішки»
стри́ба́ти
«утікати Нед; швидко летіти О»
стриба́ч
стриба́ючий
стрибки́й
стрибко́вий
стрибкува́тий
стри́бну́ти
стри́бо́к
стри́бону́ти
стрибу́н
стрибу́нка
стрибу́ха
стрибу́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| strive «боротися» | англійська |
| стрыбуля́ць «іти підстрибуючи» | білоруська |
| (s)tribuliúoti | литовська |
| streben «прагнути, направлятися» | нововерхньонімецька |
| stribati «скакати» | праслов’янська |
| стриба́ть «скакати, плигати» (з укр.?) | російська |
Стри́бо́г «бог вітрів у східних слов’ян»
очевидно, запозичення з давньоіранської мови;
пор. сперс. Śribaγa-‹ *Strībaγa- «величний бог», у якому компонент śrī- відповідає дінд. śri- «блиск, світло вогню, сонця, світанок», а baγa–- псл. bogъ «бог»;
недостатньо обґрунтовані зіставлення з псл. strojiti «влаштовувати» (Meillet RSl 6, 168), із стриба́ти і нвн. streben «прагнути» (Brückner KZ 50, 195), з лит. styrẽti «бути жорстким», styr̃ti «ставати жорстким» (Jagić AfSlPh 5, 4), виведення від псл. sъtьri «зітри, знищ» (Зеленин ИОРЯС 8/4, 268), від іє. *ster- «розстилати, розсівати» (Преобр. ІІ 398; Jakobson IJSLP 1/2, 272), від іє. *pǝtēr bhagos «бог-отець» (Вей ВЯ 1958/3, 96–97), від іє. *ser- «текти, рухатися, бігти» (Moszyński PZJP 123; Ondruš Sborník filoz. fak. University Komensk. 10, 90);
р. Стри́бо́г, бр. Стры́бо́г, др. Стрибогъ «тс.», Стрибожь «Стрибожий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Стры́бо́г | білоруська |
| śri- «блиск, світло вогню, сонця, світанок» | давньоіндійська |
| Стрибогъ «тс.» | давньоруська |
| Стрибожь «Стрибожий» | давньоруська |
| *ster- «розстилати, розсівати» | індоєвропейська |
| *pǝtēr bhagos «бог-отець» | індоєвропейська |
| *ser- «текти, рухатися, бігти» | індоєвропейська |
| styrẽti «бути жорстким» | литовська |
| styr̃ti «ставати жорстким» | литовська |
| streben «прагнути» | нововерхньонімецька |
| bogъ «бог» | праслов’янська |
| strojiti «влаштовувати» | праслов’янська |
| sъtьri «зітри, знищ» | праслов’янська |
| Стри́бо́г | російська |
| Śribaγa- «величний бог» | середньоперська |
| *Strībaγa- «величний бог» | середньоперська |
| śrī- | середньоперська |
| baγa- | середньоперська |
| стриба́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України