СТРЕКОТАЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

звуконаслідувальне утворення, паралельне до скрекота́ти, [троскота́ти] «кричати, сокотати (про курку)», др. троскотати «стрекотати»;

пор. гр. τρίζω, τέτρῑγα «щебетати, джеркотати, стрекотати, пищати», στρίζ, στρίγξ «якийсь нічний птах», лат. strix «сова», що зближуються з іє. *(s)treig- «шипіти; дзижчати, свистіти» звуконаслідувального походження;

р. стрекота́ть «стрекотати», бр. страката́ць «тс.», др. въстрокотати «стрекотати» (про сороку);

як відповідник наводиться дангл. stregdan «розсипати»;

є підстави припускати, що в розглянутому лексичному матеріалі в праслов’янській мові об’єдналися два різні етимологічні гнізда із значеннями «колоти, жалити» і «прискати»;

зближення з лит. strakùs «моторний, жвавий, упертий» (Mikl. EW 325) сумнівне;

через іє. *stеr- зближуються також (у значенні «прискати») з псл. *stеrtі «простирати», *storna «сторона»;

можуть бути зіставлені з *(s)t^ьr̥kati, *(s)t^ьr̥čati «штовхати, колоти; стирчати»;

псл. strěkati «колоти», *st^ьr̥kati «прискати», як і пов’язане з ними чергуванням голосних stroka «ряд (проколотий)», не зовсім ясні;

р. стрека́ть «жалити», бр. [страка́цца] «жалити, жигати кропивою», др. стрѣкати «колоти, жалити», п. strzykać «прискати, штрикати, колоти», ст. strzekać, strуkać «тс.», ч. stříkati «прискати», слц. striekat’ «тс.», болг. стря́кам «стукаю, тріщу», щръ́клица «ґедзь», схв. стриjèка «смуга, тріщина», stȑcati «прискати», štrcati «тс.», штре̏цати «поколювати», штр̑к «ґедзь», стсл. стрѣкати «колоти, жалити»;

загальноприйнятої етимології не має;

виводилось від р. стрека́ть «стрибати» або «колоти, штрикати» (Brückner KZ 45, 31; Machek ESJČ 585; Mikl. EW 325);

припускалась контамінація р. стрека́ть з коза́ за властивістю швидких, проворних і легких рухів (Преобр. II 395);

пов’язувалося з р. стрекота́ть «стрекотати» (Ильинский ИОРЯС 16/4, 23);

щодо зв’язку значень «колоти» і «бабка» пор. уйг. [jiŋnäčük] «бабка» ‹ [jiŋnä] «голка» (Радлов III 512);

р. стрекоза́ «бабка», бр. страказа́ «бабка; коник», [стрыказа́] «тс.»;