СТРЕКАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
стри́ка́ти «штрикати О; прискати Нед; стріляти (про біль у вухах, голові) Нед, Ме»
псл. strěkati «колоти», *stьr̥kati «прискати», як і пов’язане з ними чергуванням голосних stroka «ряд (проколотий)», не зовсім ясні;
можуть бути зіставлені з *(s)tьr̥kati, *(s)tьr̥čati «штовхати, колоти; стирчати»;
через іє. *stеr- зближуються також (у значенні «прискати») з псл. *stеrtі «простирати», *storna «сторона»;
як відповідник наводиться дангл. stregdan «розсипати»;
зближення з лит. strakùs «моторний, жвавий, упертий» (Mikl. EW 325) сумнівне;
є підстави припускати, що в розглянутому лексичному матеріалі в праслов’янській мові об’єдналися два різні етимологічні гнізда із значеннями «колоти, жалити» і «прискати»;
р. стрека́ть «жалити», бр. [страка́цца] «жалити, жигати кропивою», др. стрѣкати «колоти, жалити», п. strzykać «прискати, штрикати, колоти», ст. strzekać, strуkać «тс.», ч. stříkati «прискати», слц. striekat’ «тс.», болг. стря́кам «стукаю, тріщу», щръ́клица «ґедзь», схв. стриjèка «смуга, тріщина», stȑcati «прискати», štrcati «тс.», штре̏цати «поколювати», штр̑к «ґедзь», стсл. стрѣкати «колоти, жалити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стрека́ло
стрекота́ти
«жалити»
стри́ґати
«щеміти»
стрика́ч
«таран; сокира (бойова); пожежна зброя»
стрика́чка
«кийок із залізним кінцем, розширеним як лопаточка»
стрі́кати
«бризкати, прискати Нед; (про біль у вухах) Нед, ВеЛ»
стрікну́ти
«ужалити»
стро́ґати
«тс.»
стрьо́кати
«щипати; колоти, жалити»
(про рани)
стря́кнути
«стрикнути, капнути»
штрик
штри́кавка
«шприц»
штри́калка
«тс.»
штрика́ти
штрихону́ти
«штриконути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| страка́цца «жалити, жигати кропивою» | білоруська |
| стря́кам «стукаю, тріщу» | болгарська |
| щръ́клица «ґедзь» | болгарська |
| stregdan «розсипати» | давньоанглійська |
| стрѣкати «колоти, жалити» | давньоруська |
| *stеr- (у значенні «прискати») | індоєвропейська |
| strakùs «моторний, жвавий, упертий» | литовська |
| strzykać «прискати, штрикати, колоти» | польська |
| strzekać «тс.» | польська |
| strуkać «тс.» | польська |
| strěkati «колоти» | праслов’янська |
| *st<SUP>ь</SUP>r̥kati «прискати» | праслов’янська |
| stroka «ряд (проколотий)» | праслов’янська |
| *stеrtі «простирати» | праслов’янська |
| *storna «сторона» | праслов’янська |
| стрека́ть «жалити» | російська |
| стриjèка «смуга, тріщина»«прискати»«тс.» | сербохорватська |
| штре̏цати «поколювати» | сербохорватська |
| штр̑к | сербохорватська |
| striekat' «тс.» | словацька |
| стрѣкати «колоти, жалити» | старослов’янська |
| stȑcati | старослов’янська |
| štrcati | старослов’янська |
| stříkati «прискати» | чеська |
| *(s)t | ? |
| *(s)t «штовхати, колоти; стирчати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України