СТРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
страт «нудьга, туга»
можливо, результат видозміни ч. strast «горе, страждання, туга», зближеного з основою стра́тити;
неясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стра́тити | українська |
strast «горе, страждання, туга» | чеська |
стра́та «ковзка дорога взимку»
неясне;
можливо, пов’язане з рум. strádă (молд. стра́дэ) «вулиця»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стра́дэ | молдавська |
strádă «вулиця» (молд. стра́дэ) | румунська |
тра́тити
недостатньо обґрунтоване пояснення псл. tratiti як результату контамінації traviti і ratiti (Machek ESJČ 649);
припускається можливість походження псл. trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) від іє. *ter- (*tr-), того самого, що і в псл. traviti «травити» або *terti «терти»;
споріднене з лит. trótinti, trótinu «дражнити; знущатися», [trúotas] «точильний камінь», лтс. truõts «точило», гот. us-þrōþjan «розучувати», двн. drāt (нвн. Draht) «дріт, нитка», дісл. þraðr (ісл. þráður) «тс.»;
псл. tratiti;
р. тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]», бр. тра́ціць, п. tracić, ч. tratiti «губити», слц. tratit’ «тс.», схв. тра̏тити «витрачати, втрачати», слн. trátiti, стсл. тратити, траѱѫ «знищувати, губити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́трата
ви́трати
витра́тний
втра́та
втра́тний
затра́та
затра́тний
переви́трата
потра́та
«утрата»
розтра́та
розтра́тливий
розтра́тник
стра́та
страте́нець
«засуджений до смертної кари; [борець Нед]»
(заст.)
стра́тити
«втратити, згубити; позбавити життя; [втратити право на продовження гри Ме]»
стра́тище
«місце, де карають смертною карою»
стра́тка
«помилка у грі, втрата права на продовження гри»
стра́тниця
«тс.»
стра́ток
«смертна кара»
страч
«аборт»
страча́
«достроково народжена дитина»
стра́ча
«страта»
стра́че
«тс.»
страччу́к
«достроково народжена дитина; покинута дитина; чорт, який губить людей»
тра́та
тра́титися
«робити витрати; губитися, зникати; [жартувати, робити витівки] О»
трача́ти
«тратити»
утра́та
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тра́ціць | білоруська |
us-þrōþjan «розучувати» | готська |
drāt «дріт, нитка» (нвн. Draht) | давньоверхньонімецька |
þraðr «тс.» (ісл. þráður) | давньоісландська |
*ter- (*tr-) | індоєвропейська |
*tr- | індоєвропейська |
þráður | ісландська |
truõts «точило» | латиська |
trótinti | литовська |
trótinu «дражнити; знущатися» | литовська |
trúotas «точильний камінь» | литовська |
Draht | нововерхньонімецька |
tracić | польська |
tratiti | праслов’янська |
traviti | праслов’янська |
ratiti | праслов’янська |
trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) | праслов’янська |
traviti «травити» | праслов’янська |
*terti «терти» | праслов’янська |
*v<SUP>ь</SUP>r̥sta | праслов’янська |
*v<SUP>ь</SUP>r̥t-t-a | праслов’янська |
tratiti | праслов’янська |
тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]» | російська |
тра̏тити «витрачати, втрачати» | сербохорватська |
tratit' «тс.» | словацька |
trátiti | словенська |
тратити | старослов’янська |
траѱѫ «знищувати, губити» | старослов’янська |
tratiti «губити» | чеська |
тратува́ти «топтати, витоптувати, псувати; (переважно про коней) витоптувати; розбивати (людину) Ме»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
н. treten (свн. trëten, двн. trëtan) «ступати, крокувати; наступати, топтати» споріднене з днн. снідерл. дангл. trëdan, дфриз. treda, дісл. troða, гот. trudan «тс.»;
п. tratować «топтати ногами, копитами; розтоптувати», tretować, trętować «тс.», ч. слц. trat’ «дорога, шлях», схв. тра̏тина «луг, вигін», слн. tráta «дерен, газон, мурава»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перетратува́ти
«наступити на черговий підніжок під час ткання для зміни взаємного розташування ниток основи»
страт
«витоптане, розтоптане місце»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
trudan «тс.» | готська |
trëdan | давньоанглійська |
trëtan | давньоверхньонімецька |
troða | давньоісландська |
trëdan | давньонижньонімецька |
treda | давньофризька |
treten «ступати, крокувати; наступати, топтати» (свн. trëten, двн. trëtan) | німецька |
tratować «топтати ногами, копитами; розтоптувати»«тс.» | польська |
tretować «топтати ногами, копитами; розтоптувати»«тс.» | польська |
trętować «топтати ногами, копитами; розтоптувати»«тс.» | польська |
тра̏тина «луг, вигін» | сербохорватська |
trëten | середньоверхньнімецька |
trëdan | середньонідерландська |
trat' «дорога, шлях» | словацька |
tráta «дерен, газон, мурава» | словенська |
trat' «дорога, шлях» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України