СТРАННИК — ЕТИМОЛОГІЯ

стра́нник «богомолець, який мандрує по святих місцях, прочанин; мандрівник, подорожній»

запозичення з церковнослов’янської мо-ви;
цсл. стсл. страньникъ, похідне від страна «сторона», є закономірним відповідником др. стороньникъ (стороникъ) «подорожній», похідного від сторона;
р. стра́нник, др. страньникъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стра́нний «мандрівник, подорожній»
стра́нни́ця «прочанка, мандрівниця»
стра́нній «тс.»
страння́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стороньникъ «подорожній» (стороникъ) давньоруська
сторона давньоруська
стороникъ давньоруська
страньникъ давньоруська
стра́нник російська
страньникъ старослов’янська
страна старослов’янська
страньникъ церковнослов’янська
страна «сторона» церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України