СТРАМИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

срам «сором»

запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. стсл. срамъ «сором» відповідає укр. со́ром;
р. срам, [страм], бр. [страм, страмні́к], др. срамъ «сором, ганьба; образа, паплюження»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

срами́ти
срами́тися
срамни́к
срамо́вище
срамота́
срамо́тний
срамо́тниця
срамо́тній
страм
страма́ «ганебна справа»
страми́ти
страми́тися
стра́мни́й
страмни́к
страмню́чий
страмо́висько
страмо́вище
страмо́та
страмо́тний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
страм білоруська
страмні́к білоруська
срамъ «сором, ганьба; образа, паплюження» давньоруська
срам російська
страм російська
срамъ «сором» старослов’янська
со́ром українська
срамъ «сором» церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України