СТРАЙКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
страйк
запозичення з польської мови;
п. strajk «страйк» походить від англ. strike «тс.; страйкувати», пов’язаного з strike «бити, ударяти» у спеціальному значенні «прибирати, спускати (вітрила)», звідки «припиняти роботу»;
споріднене з дфриз. strīka «гладити, терти», дісл. strȳkja (strȳkva), двн. strīhhan «тс.», гот. striks «смуга», снідерл. striken «бити, ударяти», гол. strijken «тс.», псл. *strigti, укр. стри́гти;
бр. [страйкавáць] «страйкувати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
strike «тс.; страйкувати» | англійська |
strike «бити, ударяти» | англійська |
страйкавáць «страйкувати» | білоруська |
strijken «тс.» | голландська |
striks «смуга» | готська |
strīhhan «тс.» | давньоверхньонімецька |
strȳkja (strȳkva) | давньоісландська |
strȳkva | давньоісландська |
strīka «гладити, терти» | давньофризька |
strajk «страйк» | польська |
*strigti | праслов’янська |
striken «бити, ударяти» | середньонідерландська |
стри́гти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України