СТРАЖНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
страж
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. стсл. стражь, стража, як і болг. страж, м. стража, схв. стра̑жа, слн. stráža, ч. слц. stráž, є прямими відповідниками до др. сторожь, сторожа, укр. сто́рож, сторо́жа;
р. бр. діал. страж, стража, др. стражь, стража;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стра́жа
стража́р
«сторож»
стра́жни́к
стра́жницький
стражни́ця
«приміщення для сторожа або військових вартових»
(заст.)
стражни́чий
«сторож»
стражничи́ха
«дружина стражника»
стражнува́ти
«сторожити»
стражува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| страж | білоруська |
| стража | білоруська |
| страж | болгарська |
| сторожь | давньоруська |
| сторожа | давньоруська |
| стражь | давньоруська |
| стража | давньоруська |
| стража | македонська |
| страж | російська |
| стража | російська |
| стра̑жа | сербохорватська |
| stráž | словацька |
| stráža | словенська |
| стражь | старослов’янська |
| сто́рож | українська |
| сторо́жа | українська |
| стражь | церковнослов’янська |
| stráž | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України