СТРАЖА — ЕТИМОЛОГІЯ

страж

цсл. стсл. стражь, стража, як і болг. страж, м. стража, схв. стра̑жа, слн. stráža, ч. слц. stráž, є прямими відповідниками до др. сторожь, сторожа, укр. сто́рож, сторо́жа;
запозичення з церковнослов’янської мови;
р. бр. діал. страж, стража, др. стражь, стража;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стра́жа
стража́р «сторож»
стра́жни́к
стра́жницький
стражни́ця «приміщення для сторожа або військових вартових» (заст.)
стражни́чий «сторож»
стражничи́ха «дружина стражника»
стражнува́ти «сторожити»
стражува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
страж білоруська
стража білоруська
страж болгарська
сторожь давньоруська
сторожа давньоруська
стражь давньоруська
стража давньоруська
стража македонська
страж російська
стража російська
стра̑жа сербохорватська
stráž словацька
stráža словенська
стражь старослов’янська
сто́рож українська
сторо́жа українська
стражь церковнослов’янська
stráž чеська

стерегти́

псл. *stergti/sterkti «стерегти», пов’язане чергуванням голосних із *storžь «сторож»;
загальноприйнятої етимології не має;
розглядається як результат контамінації основ, представлених лит. sérgėti «стерегти», sárgas «сторож», лтс. sar̂gs «тс.», sar̂gât «охороняти», прус. absergīsnan (зн. в.) «оборона, охорона», but-sargs «економ», і гр. στέργω «люблю», ἔστοργα (перфект) (Brückner 522; KZ 42, 47; ZfSlPh 4, 217; Младенов 611; Mühl.–Endz. III 716; Pedersen KZ 38, 319);
зближується також тільки з балтійськими формами (Torbiörnsson LM II 66; Trautmann 257–258; Apr. Sprachd. 315; Solmsen AfSlPh 24, 577; Machek ESJČ 587);
пояснюється як результат контамінації основ іє. *serg- (лит. sérgėti) i *(s)teg-, представленої гр. στέγω «покриваю, захищаю», дінд. sthágati «вкриває, обкутує», лат. tegere (Hujer LF 41, 430–431; Noha ZfSlPh 5, 212; Holub–Lyer 455);
пов’язується з хет. ištark- «захворіти» (Трубачев ВСЯ ІІІ 125);
р. стере́чь, сто́рож, бр. сцерагчы́, сто́раж, др. стеречи, сторожь, п. strzec, stróż, ч. stříci, stráž, слц. striehnut’, stráž, вл. [strěc], stróža, болг. стра́жа, страж, м. стража, схв. стра̑жа, слн. stréči, strážа, стсл. стрѣшти, стражь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

достеречи́ «устерегти; помітити»
застерегти́
застере́жений
застере́ження
застере́жливий
застере́жний
засторо́га
насторо́га
насторо́жений
насторожи́ти
насторо́жі
остеречи́ «застерегти»
осторо́га
перестерегти́
пересторо́га
пересторо́жливий
стереже́ний «обережний»
стережува́ти «сторожити, стерегти»
стеречи́
сторо́га «сторожа»
сто́рож
сторо́жа́
сторожа́ти «тс.»
стороже́нко «син сторожа»
сторожи́к «перше крило у пері птаха»
сторожи́льня «сторожова будка»
сторожи́ти
сторожи́ха
сторожи́ця «сука»
сторожі́вка «тс.; сторожова башта, вишка для спостереження»
сторожі́вна «дочка сторожа» (розм.)
сторожі́вня «тс.»
сторожі́вство «виконання обов’язків сторожа; (зб.) сторожі»
сто́ро́жка «приміщення для сторожа або військових вартових; [намет ЛЖит; курінь Л; заколесник]»
сторо́жки́й
сто́рожко
сторо́жник «сторож»
сторожове́ «платня доглядальниці»
сторожови́й
сторожови́к «сторожовий катер, човен»
сторожо́вка «курінь на полі для сторожа»
сторожо́вня «сторожка, сторожова будка»
сторожо́вщина «плата, податок за сторожування»
сторожо́к «пристрій, який приводить у дію механізм пастки; [найвища частина керма на рибальському човні Дз; у водяному млині кожний з двох стовпчиків, за якими рухається заставка]»
сторожува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сцерагчы́ білоруська
сто́раж білоруська
стра́жа болгарська
страж болгарська
strěc верхньолужицька
stróža верхньолужицька
στέργω «люблю» грецька
ἔστοργα (перфект)(Brückner 522; KZ 42, 47; ZfSlPh 4, 217; Младенов 611; Mühl.--Endz. III 716; Pedersen KZ 38, 319) грецька
στέγω «покриваю, захищаю» грецька
sthágati «вкриває, обкутує» давньоіндійська
стеречи давньоруська
сторожь давньоруська
*serg- (лит. sérgėti) індоєвропейська
*(s)teg- індоєвропейська
tegere латинська
sar̂gs «тс.» латиська
sar̂gât «охороняти» латиська
sérgėti «стерегти» литовська
sárgas «сторож» литовська
sérgėti литовська
стража македонська
strzec польська
stróż польська
*stergti / sterkti «стерегти» праслов’янська
*storžь «сторож» праслов’янська
absergīsnan «оборона, охорона» (зн. в.) прусська
but-sargs «економ» прусська
стере́чь російська
сто́рож російська
стра̑жа сербохорватська
striehnut' словацька
stráž словацька
stréči словенська
strážа словенська
стрѣшти старослов’янська
стражь старослов’янська
ištark- «захворіти» хетська
stříci чеська
stráž чеська

стрі́ха́ «нижній край солом’яної покрівлі; покрівля будівлі, переважно солом’яна»

псл. strěxa, очевидно, з давнішого *stroi̯sa (можливо, *stroigsa), пов’язаного з strojь «порядок, розпорядок, стрій»;
у такому разі споріднене з лит. strajá «солома, підстилка», strejá «тс.», stríegti «крити соломою», striẽgti «тс.»;
недостатньо обґрунтованими є пов’язання з іє. *ster-/strē- «розстилати, розширювати; розсипа-ти», представленим у псл. *-sterti, укр. просте́рти (Горяев 351; Ильинский ИОРЯС 20/3, 73–74; Machek LF 68, 99; Koštial AfSlPh 37, 397), реконструкція псл. *stersā (Младенов 614; Schrader Reallexikon I 179–180), виведення від іє. *krēdsā (Oštir AfSlPh 36, 441), як і зближення з р. страх або стра́жа (Mikkola IF 6, 351);
р. стреха́ «стріха», бр. страха́ «дах; стріха», [стрэх, стрэ́ха, стрых, стріха́], др. стрѣха, п. strzecha «тс.», ч. střecha «дах», слц. strecha, вл. třěcha, нл. stśěcha, [strěcha, tśěcha] «тс.», болг. стря́ха (стреха́) «стріха, дах», м. стреа «стріха», схв. стре̏ха «тс.», слн. stréha «дах», стсл. стрѣха «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

застрі́шина «покрівля над тином»
остри́жник «складова частина остова даху»
о́стріх «огорожа з переплетених гілок»
острі́ха «стріха»
острі́шник «колода з кілочками для утримання соломи на даху»
острі́шниця «стріха»
острі́шок
острішшя «тс.»
підострі́шина «довга балка в покрівлі»
підстріха «місце під стріхою»
підстрі́шок
підстрі́шшя «тс.»
стрих «горище»
стриха́ «стріха»
стріх «тс.»
стрі́хавий «скуйовджений; шерехатий»
стріха́стий «з великою, широкою стріхою»
стріха́тий «тс.; [скуйовджений Нед]»
стріха́ч «покрівельник; сніпок для покрівлі»
стря́ха «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
страха́ «дах; стріха» білоруська
стрэх білоруська
стрэ́ха білоруська
стрых білоруська
стріха́ білоруська
стря́ха «стріха, дах» (стреха́) болгарська
стреха́ болгарська
třěcha верхньолужицька
стрѣха давньоруська
*ster-/strē- «розстилати, розширювати; розсипа-ти» індоєвропейська
*krēdsā індоєвропейська
strajà «солома, підстилка» литовська
strejà «тс.» литовська
stríegti «крити соломою» литовська
striẽgti «тс.» литовська
стреа «стріха» македонська
stśěcha нижньолужицька
strěcha «тс.» нижньолужицька
tśěcha «тс.» нижньолужицька
strzecha «тс.» польська
strěxa праслов’янська
*stroi̯sa (можливо, *stroigsa) праслов’янська
strojь «порядок, розпорядок, стрій» праслов’янська
*stroigsa праслов’янська
*-sterti праслов’янська
*stersā праслов’янська
страх російська
стра́жа російська
стреха́ «стріха» російська
стре̏ха «тс.» сербохорватська
strecha словацька
stréha «дах» словенська
стрѣха «тс.» старослов’янська
просте́рти українська
střecha «дах» чеська

стражі́ти «бути на ногах»

неясне;
можливо, пов’язане зі страж «сторож», [стражува́ти] «сторожити»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
страж «сторож» українська
стражува́ти «сторожити» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України