СТОРОЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
стерегти́
пов’язується з хет. ištark- «захворіти» (Трубачев ВСЯ ІІІ 125);
пояснюється як результат контамінації основ іє. *serg- (лит. sérgėti) i *(s)teg-, представленої гр. στέγω «покриваю, захищаю», дінд. sthágati «вкриває, обкутує», лат. tegere (Hujer LF 41, 430–431; Noha ZfSlPh 5, 212; Holub–Lyer 455);
зближується також тільки з балтійськими формами (Torbiörnsson LM II 66; Trautmann 257–258; Apr. Sprachd. 315; Solmsen AfSlPh 24, 577; Machek ESJČ 587);
розглядається як результат контамінації основ, представлених лит. sérgėti «стерегти», sárgas «сторож», лтс. sar̂gs «тс.», sar̂gât «охороняти», прус. absergīsnan (зн. в.) «оборона, охорона», but-sargs «економ», і гр. στέργω «люблю», ἔστοργα (перфект) (Brückner 522; KZ 42, 47; ZfSlPh 4, 217; Младенов 611; Mühl.–Endz. III 716; Pedersen KZ 38, 319);
загальноприйнятої етимології не має;
псл. *stergti/sterkti «стерегти», пов’язане чергуванням голосних із *storžь «сторож»;
р. стере́чь, сто́рож, бр. сцерагчы́, сто́раж, др. стеречи, сторожь, п. strzec, stróż, ч. stříci, stráž, слц. striehnut’, stráž, вл. [strěc], stróža, болг. стра́жа, страж, м. стража, схв. стра̑жа, слн. stréči, strážа, стсл. стрѣшти, стражь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
достеречи́
«устерегти; помітити»
застерегти́
застере́жений
застере́ження
застере́жливий
застере́жний
засторо́га
насторо́га
насторо́жений
насторожи́ти
насторо́жі
остеречи́
«застерегти»
осторо́га
перестерегти́
пересторо́га
пересторо́жливий
стереже́ний
«обережний»
стережува́ти
«сторожити, стерегти»
стеречи́
сторо́га
«сторожа»
сто́рож
сторо́жа́
сторожа́ти
«тс.»
стороже́нко
«син сторожа»
сторожи́к
«перше крило у пері птаха»
сторожи́льня
«сторожова будка»
сторожи́ти
сторожи́ха
сторожи́ця
«сука»
сторожі́вка
«тс.; сторожова башта, вишка для спостереження»
сторожі́вна
«дочка сторожа»
(розм.)
сторожі́вня
«тс.»
сторожі́вство
«виконання обов’язків сторожа; (зб.) сторожі»
сто́ро́жка
«приміщення для сторожа або військових вартових; [намет ЛЖит; курінь Л; заколесник]»
сторо́жки́й
сто́рожко
сторо́жник
«сторож»
сторожове́
«платня доглядальниці»
сторожови́й
сторожови́к
«сторожовий катер, човен»
сторожо́вка
«курінь на полі для сторожа»
сторожо́вня
«сторожка, сторожова будка»
сторожо́вщина
«плата, податок за сторожування»
сторожо́к
«пристрій, який приводить у дію механізм пастки; [найвища частина керма на рибальському човні Дз; у водяному млині кожний з двох стовпчиків, за якими рухається заставка]»
сторожува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сцерагчы́ | білоруська |
| сто́раж | білоруська |
| стра́жа | болгарська |
| страж | болгарська |
| strěc | верхньолужицька |
| stróža | верхньолужицька |
| στέγω «покриваю, захищаю» | грецька |
| στέργω «люблю» | грецька |
| ἔστοργα (перфект)(Brückner 522; KZ 42, 47; ZfSlPh 4, 217; Младенов 611; Mühl.--Endz. III 716; Pedersen KZ 38, 319) | грецька |
| sthágati «вкриває, обкутує» | давньоіндійська |
| стеречи | давньоруська |
| сторожь | давньоруська |
| *serg- (лит. sérgėti) | індоєвропейська |
| *(s)teg- | індоєвропейська |
| tegere | латинська |
| sar̂gs «тс.» | латиська |
| sar̂gât «охороняти» | латиська |
| sérgėti | литовська |
| sérgėti «стерегти» | литовська |
| sárgas «сторож» | литовська |
| стража | македонська |
| strzec | польська |
| stróż | польська |
| *stergti / sterkti «стерегти» | праслов’янська |
| *storžь «сторож» | праслов’янська |
| absergīsnan «оборона, охорона» (зн. в.) | прусська |
| but-sargs «економ» | прусська |
| стере́чь | російська |
| сто́рож | російська |
| стра̑жа | сербохорватська |
| striehnut' | словацька |
| stráž | словацька |
| stréči | словенська |
| strážа | словенська |
| стрѣшти | старослов’янська |
| стражь | старослов’янська |
| ištark- «захворіти» | хетська |
| stříci | чеська |
| stráž | чеська |
страж
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. стсл. стражь, стража, як і болг. страж, м. стража, схв. стра̑жа, слн. stráža, ч. слц. stráž, є прямими відповідниками до др. сторожь, сторожа, укр. сто́рож, сторо́жа;
р. бр. діал. страж, стража, др. стражь, стража;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стра́жа
стража́р
«сторож»
стра́жни́к
стра́жницький
стражни́ця
«приміщення для сторожа або військових вартових»
(заст.)
стражни́чий
«сторож»
стражничи́ха
«дружина стражника»
стражнува́ти
«сторожити»
стражува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| страж | білоруська |
| стража | білоруська |
| страж | болгарська |
| сторожь | давньоруська |
| сторожа | давньоруська |
| стражь | давньоруська |
| стража | давньоруська |
| стража | македонська |
| страж | російська |
| стража | російська |
| стра̑жа | сербохорватська |
| stráž | словацька |
| stráža | словенська |
| стражь | старослов’янська |
| сто́рож | українська |
| сторо́жа | українська |
| стражь | церковнослов’янська |
| stráž | чеська |
сро́гий «строгий, суворий, серйозний»
зближується зі стерегти́, сто́рож (Шахматов Очерк 155), п. *strog-, *strzeg-, (ст.) strzegać «охороняти, пильнувати; чатувати» (SW VI 373, 455, 474, 475);
пов’язується з р.-цсл. срагъ «страшний, жахливий» і реконструюється сумнівне (з огляду на відсутність повноголосної форми *sorog-) псл. *sorg-, що далі зіставляється з лит. sergu «нездужаю», sargìnti «викликати хворобу», лтс. sḕrga «хвороба», ірл. serg «тс.», sergaim «сохну» (Brückner 511);
п. srogi «жорстокий, лютий; суворий, строгий, великий, сильний, величезний» (звідки, можливо, походить р. стро́гий, укр. стро́гий) остаточно не з’ясоване;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сроги́й
«великий, дуже великий, сильно розвинутий»
(срогий)] ВеЗа
сро́гій
«строгий, страшний, жахливий, жорстокий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| serg «тс.» | ірландська |
| sergaim «сохну» | ірландська |
| sḕrga «хвороба» | латиська |
| sergu «нездужаю» | литовська |
| sargìnti «викликати хворобу» | литовська |
| *strog- | польська |
| *strzeg- | польська |
| strzegać «охороняти, пильнувати; чатувати» | польська |
| srogi «жорстокий, лютий; суворий, строгий, великий, сильний, величезний» (звідки, можливо, походить р. стро́гий, укр. стро́гий) | польська |
| *sorg- | праслов’янська |
| *sorog- | праслов’янська |
| стро́гий | російська |
| срагъ «страшний, жахливий» (з огляду на відсутність повноголосної форми *sorog-) | русько-церковнослов’янська |
| стерегти́ | українська |
| сто́рож | українська |
| стро́гий | українська |
твере́зий
псл. *terzvъ «тверезий»;
можливо, споріднене з дінд. tṛ́ṣyati «прагне», tṛṣúḥ «спраглий», tṛṣṭáḥ «сухий», гр. τέρσω «сушу», лат. torreo «тс.», дісл. þorsti «спрага», двн. thurst, гот. þaúrstei «тс.», þaúrsjan «бути спраглим»;
іє. *ters- «сохнути»;
у такому разі первісне значення – «спраглий»;
наявність z у слов’янській формі, можливо, зумовлена впливом основи rězvъ (рос. ре́звый «жвавий, рухливий, бистрий»), а зміна *tеrzvъ на *tvеrzъ (укр. твере́зий) – впливом основи *tvьr̥dъ «твердий» (Брандт РФВ 25, 27);
малообґрунтованими є зіставлення з гр. ταρχύω «ховаю, хороню» (Petersson Vgl. sl. Wortst. 51–52), з дат. ст. edrugh «тверезий», двн. urtruct, дангл. gedréоg «тс.» (Machek ESJČ 589), з псл. tьr̥zati «терзати» (Черных II 260), а також пов’язання зі стережу́, сто́рож (Ильинский ИОРЯС 23/1, 136);
р. тре́звый, [тверё́зый], бр. цвяро́зы, [цере́звы], др. трѣзвыи, п. trzeźwy, ч. střízlivý, ст. střiezvý, слц. triezvy, вл. strózby, нл. strozbny, болг. трезв, м. трезен, схв. тре́зан, слн. trézen, trézev, стсл. трѣзвъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витвере́зливий
витверезни́й
витвере́зник
потве́резу
«у тверезому стані»
твереза́тися
«опам’ятатися»
твере́зи́ти
тверезі́ти
тверезі́шати
тверезя́ка
«людина, що не п’є, твереза людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цвяро́зы | білоруська |
| цере́звы | білоруська |
| трезв | болгарська |
| strózby | верхньолужицька |
| þaúrstei «тс.» | готська |
| þaúrsjan «бути спраглим» | готська |
| τέρσω «сушу» | грецька |
| ταρχύω «ховаю, хороню» | грецька |
| gedréоg «тс.» | давньоанглійська |
| thurst | давньоверхньонімецька |
| urtruct | давньоверхньонімецька |
| tṛ́ṣyati «прагне» | давньоіндійська |
| tṛṣúḥ «спраглий» | давньоіндійська |
| tṛṣṭáḥ «сухий» | давньоіндійська |
| þorsti «спрага» | давньоісландська |
| трѣзвыи | давньоруська |
| edrugh «тверезий» (ст.) | датська |
| *ters- «сохнути» | індоєвропейська |
| torreo «тс.» | латинська |
| трезен | македонська |
| strozbny | нижньолужицька |
| trzeźwy | польська |
| *terzvъ «тверезий» | праслов’янська |
| rězvъ | праслов’янська |
| *tv<SUP>ь</SUP>r̥dъ «твердий» (укр. твере́зий)(Брандт РФВ 25, 27) | праслов’янська |
| *tеrzvъ | праслов’янська |
| *tvеrzъ | праслов’янська |
| t<SUP>ь</SUP>r̥zati «терзати» | праслов’янська |
| ре́звый | російська |
| тре́звый | російська |
| тверё́зый | російська |
| тре́зан | сербохорватська |
| triezvy | словацька |
| trézen | словенська |
| trézev | словенська |
| трѣзвъ | старослов’янська |
| твере́зий | українська |
| стережу́ | українська |
| сто́рож | українська |
| střízlivý | чеська |
| střiezvý (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України