СТОРНО — ЕТИМОЛОГІЯ
сто́рно «запис, яким виправляють допущену в бухгалтерському обліку помилку»
запозичення з італійської мови;
іт. storno «повернення, переведення рахунку» пов’язане з дієсловом stornare «переводити назад», утвореним за допомогою префіксального форманта s- (‹лат. ex- «ви-, з-») від дієслова tornare «повертатися», що походить від лат. tornāre «точити, обертати, обточувати»;
р. болг. м. сто́рно «сторно», бр. сто́рна, п. ч. слц. storno, схв. сто̑рно, слн. stórno «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сторнува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сто́рна | білоруська |
| сто́рно «сторно» | болгарська |
| storno «повернення, переведення рахунку» | італійська |
| stornare «переводити назад» | італійська |
| tornare «повертатися» (‹лат. ex- «ви-, з-») | італійська |
| tornāre «точити, обертати, обточувати» | латинська |
| сто́рно «сторно» | македонська |
| storno | польська |
| сто́рно «сторно» | російська |
| сто̑рно | сербохорватська |
| storno | словацька |
| stórno «тс.» | словенська |
| storno | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України