СТОРИЧНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
стори́цею «у багато (буквально -- у сто) разів більше» (присл., кн.)
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. съторица (орудн. в. съторицеѭ) «сто, сотня» є похідним від числівника съто, що відповідає укр. сто;
р. стори́ца, стори́цей «сторицею», стори́цею, др. съторицею «тс.», съторица «сотня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стори́чний
«стократний»
(кн., рідк.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| съторицею «тс.» | давньоруська |
| съторица «сотня» | давньоруська |
| стори́ца | російська |
| стори́цей «сторицею» | російська |
| стори́цею | російська |
| съторица «сто, сотня» (орудн. в. съторицеѭ) | старослов’янська |
| съто | старослов’янська |
| сто | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України