СТОНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

стонати «стогнати; квакати»

псл. stonati «тс., кричати», пов’язане з stenati «тс.»;
р. стона́ть «стогнати», др. стонати, ч. stonati, слц. stonat’, вл. stonać «тс.», болг. м. стон «стогін», цсл. стонати «стогнати, стенати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стон «стогін»
сто́няво «стогнучи»
стоня́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стон «стогін» болгарська
stonać «тс.» верхньолужицька
стонати давньоруська
стон «стогін» македонська
stonati «тс., кричати» праслов’янська
stenati «тс.» праслов’янська
стона́ть «стогнати» російська
stonat' словацька
стонати «стогнати, стенати» церковнослов’янська
stonati чеська

сто́нга «стрічка (широка)»

запозичення з польської мови;
п. wstęga ([stęga]) «(широка) стрічка, (широка) стьожка, бинда», wstążka ([stążka]) «стрічка, стьожка», первісно «запонка, нитка, тасьма, стьожка», зводяться до псл. sъ-tęg-, vъz-tęg-, похідних від tęgnǫti «тягти», якому відповідає укр. тягти́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сто́н «пов’язка, застіжка»
стонджи́на «стрічка, вплетена в коси»
сто́нжка «стрічечка»
стонча́к «тс.»
сто́нчка «тс.; подертий матеріал»
сто́ньжка «тс.»
стьо́нжка «стрічка»
стянжка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wstęga «(широка) стрічка, (широка) стьожка, бинда» ([stęga]) польська
stęga польська
wstążka польська
stążka польська
sъ-tęg- праслов’янська
vъz-tęg- праслов’янська
tęgnǫti «тягти» праслов’янська
тягти́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України