СТОЛИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
стіл
псл. stolъ;
загальноприйнятої етимології не має;
зближується з лит. stãlas «стіл», pastõlai (мн.) «підмостки», прус. stalis (зн. в. stallan), stallit «стояти», гот. stōls «стілець, престол», двн. stuol (нвн. Stuhl «стілець»), дангл. stōl, дісл. stōll «тс.» і, далі, з псл. *stati *stojǫ) «стояти», іє. *st(h)ā- «тс., ставити» (Brückner 517; Machek ESJČ 590; Младенов 610; Общ. лексика 247–254; Rozwadowski BSL 1925/2, 118; MPKJ 2,253; Trautmann 284; Fraenkel 893; Būga RR II 602; Torp 488; Walde–Hofm. I 818; Pokorny 1007);
пов’язується також з псл. stьlati (steljǫ) «розстилати», іє. *st(h)el- (Цыганенко 454–455; Sławski JP 38/3, 229; Skok III 331–332; Mikl. EW 320; Meillet Études 420; Vondrák I 471; Uhlenbeck 346);
р. бр. болг. м. стол, др. столъ, п. stół, ч. stůl, ст. stól, слц. stôl, вл. нл. stоł, схв. сто̑, слн. stа̏l, стсл. столъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
cтілни́ця
засті́лля
«місце за столом»
засті́льний
засто́льний
засто́льня
«їдальня»
насті́льний
насті́льник
«скатерка»
насто́льний
на́стольник
«тс.»
підстелина
«спід стола»
підсті́лля
«основа стола»
підсто́лини
«тс.»
при́стілок
«допоміжний стіл»
стіле́ць
стільни́к
«скатерка»
стільни́ця
«кухонна дошка, кришка стола»
сті́льчик
столе́ць
«стілець»
столе́чний
«столичний»
столе́шний
«який знаходиться біля стола»
столе́шник
«міняйло»
столи́вка
«шухляда в столі»
сто́лик
сто́ли́на
«тс. Нед, ДзАтл II; спід стола у формі скрині О»
сто́ли́нє
«ніжки стола»
столи́ни
сто́линня
«тс.»
столи́ця
столи́чний
столі́вка
«рушник, який стелять поверх скатерки»
столівни́к
«тс.»
столо́ва́
столове́
«плата за харчування»
столо́ви́й
столо́вина
«шухляда»
столо́вка
«тс.»
столовни́к
«той, хто харчується в кого-небудь за плату»
(заст.)
сто́льний
«столичний»
сто́льник
«придворний, що прислужував за князівським столом»
(іст.)
стольни́ця
«стільниця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стол | білоруська |
| стол | болгарська |
| stоł | верхньолужицька |
| stōls «стілець, престол» | готська |
| stōl | давньоанглійська |
| stuol (нвн. Stuhl «стілець») | давньоверхньонімецька |
| stōll «тс.» | давньоісландська |
| столъ | давньоруська |
| *st(h)ā- «тс., ставити» | індоєвропейська |
| *st(h)el- | індоєвропейська |
| stãlas «стіл» | литовська |
| pastõlai мн. | литовська |
| стол | македонська |
| stоł | нижньолужицька |
| Stuhl | нововерхньонімецька |
| stół | польська |
| stolъ | праслов’янська |
| *stati «стояти» | праслов’янська |
| *stojǫ | праслов’янська |
| stьlati «розстилати» (steljǫ) | праслов’янська |
| stalis (зн. в. stallan) | прусська |
| stallit «стояти» | прусська |
| стол | російська |
| сто̑ | сербохорватська |
| stôl | словацька |
| stòl | словенська |
| столъ | старослов’янська |
| stůl | чеська |
| stól | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України