СТОЖАРА — ЕТИМОЛОГІЯ

сто́жар «місце, де стоять стоги сіна»

іє. *(s)teg- (*stog-);
споріднені з лит. stegerỹs «сухе стебло», stãgaras «сухе довге стебло рослини», лтс. stagars «тс.»;
очевидно, псл. stežerъ (‹*steger-), stožarъ (‹*stogēr-), пов’язані з stogъ «стіг»;
р. [стожа́р] «жердина (в стозі)», [стожа́] «кожний з колів, якими укріплюється стіг стіна», [стожара́, стожера́] «тс.», [стежер] «жердина в стозі», бр. стажа́р «жердина, навколо якої укладається стіжок», др. стожаръ «тс.», п. ст. ścieżeje «завіси», ч. stožár «щогла», stežeje «дверна завіса; стрижень», stežen «щоглове дерево», слц. stožiar «щогла», st’ažaj «частина дверної завіси», вл. sćežor «щогла», нл. sćažor «жердина в стозі», болг. сто́жер «стовп посеред току», [сто́жар, сте́жар], м. стежер, схв. сто̏жēр «тс.», сто̏жēр «стовбур», слн. stožér (stožêr) «дверна завіса», stežér «тс.», стсл. стежеръ «стовп, опора»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підсто́жеринє «підстилка під стіжок»
сте́жа́р «підстилка під стіг»
сте́жір «місце, де стоять стоги сіна; оборіг»
стожа́лля «місце, де ставлять стоги»
стожа́ра «тс.»
стожа́ри «стоги, копиці сіна»
стожариська «тс.»
стожа́рисько «поміст під стогом ГрицАВ; місце, де ставлять стоги»
сто́жарище «місце, де стояв стіжок»
стожа́рня «будівля для зберігання сіна, збіжжя; [місце, де ставлять стоги]»
сто́жириско «місце, де стояв стіг»
сто́жиро «шматки дерева, які підкладаються під стіг»
стожо́риско «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стажа́р «жердина, навколо якої укладається стіжок» білоруська
сто́жер «стовп посеред току» болгарська
сто́жар болгарська
сте́жар болгарська
sćežor «щогла» верхньолужицька
стожаръ «тс.» давньоруська
*(s)teg- (*stog-) індоєвропейська
*stog- індоєвропейська
stagars «тс.» латиська
stegerỹs «сухе стебло» литовська
stãgaras «сухе довге стебло рослини» литовська
стежер македонська
sćažor «жердина в стозі» нижньолужицька
ścieżeje «завіси» польська
stežerъ (‹*steger-) праслов’янська
stožarъ (‹*stogēr-) праслов’янська
stogъ «стіг» праслов’янська
*steger- праслов’янська
*stogēr- праслов’янська
стожа́р «жердина (в стозі)» російська
стожа́ «кожний з колів, якими укріплюється стіг стіна» російська
стожара́ російська
стожера́ «тс.» російська
стежер «жердина в стозі» російська
сто̏жēр «тс.» сербохорватська
сто̏жēр «стовбур» сербохорватська
stožiar «щогла»«частина дверної завіси» словацька
st'ažaj «щогла»«частина дверної завіси» словацька
stožér «дверна завіса»«тс.» (stožêr) словенська
stežér «дверна завіса»«тс.» (stožêr) словенська
stožêr словенська
стежеръ «стовп, опора» старослов’янська
stožár «щогла»«дверна завіса; стрижень»«щоглове дерево» чеська
stežeje «щогла»«дверна завіса; стрижень»«щоглове дерево» чеська
stežen «щогла»«дверна завіса; стрижень»«щоглове дерево» чеська

Стожа́ри «сузір’я Плеяд»

видозміна відбулася шляхом зближення з апелятивом [стожа́ри] «стоги, копиці сіна», [стожа́лля] «місце, де ставлять стоги»;
результат видозміни давнішого Волосожа́р, др. *Волосожерь*Волосожель, Власожельць, яке складається з основ назви бога Волоса (Велеса) і, можливо, дієслова желѣти «бажати» або іменника жажель (жяжель) «ланцюг»;
р. Стожа́ры, бр. Стажа́ры «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Стажа́ры «тс.» білоруська
*Волосожерь давньоруська
Власожельць давньоруська
желѣти «бажати» давньоруська
жажель «ланцюг» (жяжель) давньоруська
*Волосожель давньоруська
Стожа́ры російська
стожа́ри «стоги, копиці сіна» українська
стожа́лля «місце, де ставлять стоги» українська
Волосожа́р українська

стегно́ «верхня частина ноги; [частина терниці]»

пов’язання з дінд. sákthi «стегно» (Machek ESJČ 576) необґрунтоване;
можливий зв’язок з лат. tīgnum (‹*tegnom) «брус, будівельний ліс», що зближується з р. стожа́р «жердина, палиця» і далі з іє. *(s)teg- «тс.»;
загальноприйнятого пояснення не має;
псл. stegno, [stьgno];
р. стегно́, бр. сцягно́, п. ściegno, ścięgno, ч. слц. stehno, вл. sćehno, нл. sćogno, полаб. stegnü, схв. стèгно, (мн.) сте̏гна, слн. stеêgnо, стсл. стéгно, стьгно;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підсте́гнє «гомілка»
стеге́нний
стеге́нце
сте́гна «передні сниці у возі» (мн.)
стегна́стий
стегнови́й
стегня́ниця «частина ткацького верстата»
стегнянкє́ «сниці»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сцягно́ білоруська
sćehno верхньолужицька
sákthi «стегно» давньоіндійська
*(s)teg- «тс.» індоєвропейська
tīgnum «брус, будівельний ліс» (‹*tegnom) латинська
*tegnom латинська
sćogno нижньолужицька
stegnü полабська
ściegno польська
ścięgno польська
stegno праслов’янська
стожа́р «жердина, палиця» російська
стегно́ російська
стèгно (мн.) сербохорватська
stehno словацька
stєêgnо словенська
стéгно старослов’янська
стьгно старослов’янська
stehno чеська
stьgno ?

стежар «дуб звичайний, Quercus robur L. (Q. penduculata Ehrh.) Mak» (бот.)

очевидно, результат перенесення на рослину назви [стежа́р] (р. [стожа́р]) «жердина (для складання копиці сіна)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стожа́р російська
стежа́р «жердина (для складання копиці сіна)» (р. [стожа́р]) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України