СТОЖАРА — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *(s)teg- (*stog-);

споріднені з лит. stegerỹs «сухе стебло», stãgaras «сухе довге стебло рослини», лтс. stagars «тс.»;

очевидно, псл. stežerъ (‹*steger-), stožarъ (‹*stogēr-), пов’язані з stogъ «стіг»;

р. [стожа́р] «жердина (в стозі)», [стожа́] «кожний з колів, якими укріплюється стіг стіна», [стожара́, стожера́] «тс.», [стежер] «жердина в стозі», бр. стажа́р «жердина, навколо якої укладається стіжок», др. стожаръ «тс.», п. ст. ścieżeje «завіси», ч. stožár «щогла», stežeje «дверна завіса; стрижень», stežen «щоглове дерево», слц. stožiar «щогла», st’ažaj «частина дверної завіси», вл. sćežor «щогла», нл. sćažor «жердина в стозі», болг. сто́жер «стовп посеред току», [сто́жар, сте́жар], м. стежер, схв. сто̏жēр «тс.», сто̏жēр «стовбур», слн. stožér (stožêr) «дверна завіса», stežér «тс.», стсл. стежеръ «стовп, опора»;

видозміна відбулася шляхом зближення з апелятивом [стожа́ри] «стоги, копиці сіна», [стожа́лля] «місце, де ставлять стоги»;

результат видозміни давнішого Волосожа́р, др. *Волосожерь ‹ *Волосожель, Власожельць, яке складається з основ назви бога Волоса (Велеса) і, можливо, дієслова желѣти «бажати» або іменника жажель (жяжель) «ланцюг»;

р. Стожа́ры, бр. Стажа́ры «тс.»;

пов’язання з дінд. sákthi «стегно» (Machek ESJČ 576) необґрунтоване;

можливий зв’язок з лат. tīgnum (‹*tegnom) «брус, будівельний ліс», що зближується з р. стожа́р «жердина, палиця» і далі з іє. *(s)teg- «тс.»;

загальноприйнятого пояснення не має;

псл. stegno, [stьgno];

р. стегно́, бр. сцягно́, п. ściegno, ścięgno, ч. слц. stehno, вл. sćehno, нл. sćogno, полаб. stegnü, схв. стèгно, (мн.) сте̏гна, слн. stеêgnо, стсл. стéгно, стьгно;

очевидно, результат перенесення на рослину назви [стежа́р] (р. [стожа́р]) «жердина (для складання копиці сіна)»;