СТОЖАР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сто́жар «місце, де стоять стоги сіна»
іє. *(s)teg- (*stog-);
споріднені з лит. stegerỹs «сухе стебло», stãgaras «сухе довге стебло рослини», лтс. stagars «тс.»;
очевидно, псл. stežerъ (‹*steger-), stožarъ (‹*stogēr-), пов’язані з stogъ «стіг»;
р. [стожа́р] «жердина (в стозі)», [стожа́] «кожний з колів, якими укріплюється стіг стіна», [стожара́, стожера́] «тс.», [стежер] «жердина в стозі», бр. стажа́р «жердина, навколо якої укладається стіжок», др. стожаръ «тс.», п. ст. ścieżeje «завіси», ч. stožár «щогла», stežeje «дверна завіса; стрижень», stežen «щоглове дерево», слц. stožiar «щогла», st’ažaj «частина дверної завіси», вл. sćežor «щогла», нл. sćažor «жердина в стозі», болг. сто́жер «стовп посеред току», [сто́жар, сте́жар], м. стежер, схв. сто̏жēр «тс.», сто̏жēр «стовбур», слн. stožér (stožêr) «дверна завіса», stežér «тс.», стсл. стежеръ «стовп, опора»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсто́жеринє
«підстилка під стіжок»
сте́жа́р
«підстилка під стіг»
сте́жір
«місце, де стоять стоги сіна; оборіг»
стожа́лля
«місце, де ставлять стоги»
стожа́ра
«тс.»
стожа́ри
«стоги, копиці сіна»
стожариська
«тс.»
стожа́рисько
«поміст під стогом ГрицАВ; місце, де ставлять стоги»
сто́жарище
«місце, де стояв стіжок»
стожа́рня
«будівля для зберігання сіна, збіжжя; [місце, де ставлять стоги]»
сто́жириско
«місце, де стояв стіг»
сто́жиро
«шматки дерева, які підкладаються під стіг»
стожо́риско
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стажа́р «жердина, навколо якої укладається стіжок» | білоруська |
сто́жер «стовп посеред току» | болгарська |
сто́жар | болгарська |
сте́жар | болгарська |
sćežor «щогла» | верхньолужицька |
стожаръ «тс.» | давньоруська |
*(s)teg- (*stog-) | індоєвропейська |
*stog- | індоєвропейська |
stagars «тс.» | латиська |
stegerỹs «сухе стебло» | литовська |
stãgaras «сухе довге стебло рослини» | литовська |
стежер | македонська |
sćažor «жердина в стозі» | нижньолужицька |
ścieżeje «завіси» | польська |
stežerъ (‹*steger-) | праслов’янська |
stožarъ (‹*stogēr-) | праслов’янська |
stogъ «стіг» | праслов’янська |
*steger- | праслов’янська |
*stogēr- | праслов’янська |
стожа́р «жердина (в стозі)» | російська |
стожа́ «кожний з колів, якими укріплюється стіг стіна» | російська |
стожара́ | російська |
стожера́ «тс.» | російська |
стежер «жердина в стозі» | російська |
сто̏жēр «тс.» | сербохорватська |
сто̏жēр «стовбур» | сербохорватська |
stožiar «щогла»«частина дверної завіси» | словацька |
st'ažaj «щогла»«частина дверної завіси» | словацька |
stožér «дверна завіса»«тс.» (stožêr) | словенська |
stežér «дверна завіса»«тс.» (stožêr) | словенська |
stožêr | словенська |
стежеръ «стовп, опора» | старослов’янська |
stožár «щогла»«дверна завіса; стрижень»«щоглове дерево» | чеська |
stežeje «щогла»«дверна завіса; стрижень»«щоглове дерево» | чеська |
stežen «щогла»«дверна завіса; стрижень»«щоглове дерево» | чеська |
стегно́ «верхня частина ноги; [частина терниці]»
псл. stegno, [stьgno];
загальноприйнятого пояснення не має;
можливий зв’язок з лат. tīgnum (‹*tegnom) «брус, будівельний ліс», що зближується з р. стожа́р «жердина, палиця» і далі з іє. *(s)teg- «тс.»;
пов’язання з дінд. sákthi «стегно» (Machek ESJČ 576) необґрунтоване;
р. стегно́, бр. сцягно́, п. ściegno, ścięgno, ч. слц. stehno, вл. sćehno, нл. sćogno, полаб. stegnü, схв. стèгно, (мн.) сте̏гна, слн. stеêgnо, стсл. стéгно, стьгно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсте́гнє
«гомілка»
стеге́нний
стеге́нце
сте́гна
«передні сниці у возі»
(мн.)
стегна́стий
стегнови́й
стегня́ниця
«частина ткацького верстата»
стегнянкє́
«сниці»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сцягно́ | білоруська |
sćehno | верхньолужицька |
sákthi «стегно» | давньоіндійська |
*(s)teg- «тс.» | індоєвропейська |
tīgnum «брус, будівельний ліс» (‹*tegnom) | латинська |
*tegnom | латинська |
sćogno | нижньолужицька |
stegnü | полабська |
ściegno | польська |
ścięgno | польська |
stegno | праслов’янська |
стожа́р «жердина, палиця» | російська |
стегно́ | російська |
стèгно (мн.) | сербохорватська |
stehno | словацька |
stєêgnо | словенська |
стéгно | старослов’янська |
стьгно | старослов’янська |
stehno | чеська |
stьgno | ? |
стежар «дуб звичайний, Quercus robur L. (Q. penduculata Ehrh.) Mak» (бот.)
очевидно, результат перенесення на рослину назви [стежа́р] (р. [стожа́р]) «жердина (для складання копиці сіна)»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стожа́р | російська |
стежа́р «жердина (для складання копиці сіна)» (р. [стожа́р]) | українська |
Стожа́ри «сузір’я Плеяд»
результат видозміни давнішого Волосожа́р, др. *Волосожерь ‹ *Волосожель, Власожельць, яке складається з основ назви бога Волоса (Велеса) і, можливо, дієслова желѣти «бажати» або іменника жажель (жяжель) «ланцюг»;
видозміна відбулася шляхом зближення з апелятивом [стожа́ри] «стоги, копиці сіна», [стожа́лля] «місце, де ставлять стоги»;
р. Стожа́ры, бр. Стажа́ры «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Стажа́ры «тс.» | білоруська |
*Волосожерь | давньоруська |
Власожельць | давньоруська |
желѣти «бажати» | давньоруська |
жажель «ланцюг» (жяжель) | давньоруська |
*Волосожель | давньоруська |
Стожа́ры | російська |
Волосожа́р | українська |
стожа́ри «стоги, копиці сіна» | українська |
стожа́лля «місце, де ставлять стоги» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України