СТОГНАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, сх.-зах.-сл. [stognati] «стогнати; плакати, кричати», пов’язане з псл. stonati, stenati «тс.»;

елемент -g- не зовсім ясний, можливо, афективного походження;

р. [сто́гнуть] «плакати, неприємно кричати» (про дітей), бр. стагна́ць «стогнати, скаржитися, жалітися; скиглити», стогн «стогін», др. стогнаніе «тс.», вл. ст. stohnam «стогну»;

результат контамінації слів ски́глити і стогна́ти (див.);

очевидно, афективне утворення, пов’язане зі стогна́ти (див.);

звуконаслідувальне утворення, частково зближене зі стукати, стогна́ти (пор.);

псл. stьgna, початково «дорога, шлях», пов’язане з stьza (‹ *stĭga), зменш. *stьžьka «стежка, дорога для пішоходів», stignǫti (*-stigti) «переслідувати, гнати, доганяти; спіти»;

в українській мові, можливо, запозичення з церковнослов’янської;

р. заст. сто́гны (одн. сто́гна) «площі, широкі вулиці», др. стьгна (стъгна) «площа, вулиця», п. [ściegna] «вигін; стерня», ст. ściegna «роздоріжжя», вл. sćehna «пустир; вигін, луки», нл. sćogna «(мн.) вузький під’їзд, підйом», болг. стъгда́ «(ринкова) площа», схв. stagna «площина», слн. stegnè (мн. жін. р.) «дорога, якою ходить худоба на пасовисько», stegná (мн. с. р.) «тс.», стсл. стьгна «вулиця, стогна; зал, вестибюль»;