СТОГИ — ЕТИМОЛОГІЯ

стіг

псл. stogъ, пов’язане чергуванням із stežerъ/stožer-/stožar-;
споріднене з дісл. stakkr «стіг сіна», staki «жердина, спис», снн. stak «похила загата, гребля з паль і хмизу», лит. stãgaras «сухе стебло», stegerỹs, лтс. stagars «тс.», stęga «penis», stęga «довга жердина, палиця, довгий спис» і, очевидно, також лат. tīgnum (‹*tegnum) «колода, балка»;
іє. *(s)teg- «жердина, кіл»;
пов’язання з псл. stojati (Moszyński PZJP 52) недостатньо об´рунтоване;
р. бр. болг. м. стог, др. стогъ, п. stóg, ч. слц. stoh, вл. stóh, нл. stog, схв. сто̑г, слн. stóg, стсл. стогъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осто́жини «колоски та ін., що обсипались навколо стогу під час скирдування»
підсті́жжя «підкладка під стіг»
підсті́жок «невеликий стіг»
підсто́женє
підсто́жень «тс.»
підсто́жини «тс.»
стіжкува́тий «схожий на стіг»
стіжо́к
сто́гар «повітка для сіна»
стого́вина «стовбур дерева в середині стогу»
стогови́ня «купа, кладка снопів по стовпу; сіно, сушене на стовпі»
стогови́ця «стовп, довкола якого складають копиці сіна»
стого́ри́на «тс.»
стогува́ння
стогува́ти «складати в стіг, стоги»
стожа́лля «місце, де ставлять снопи»
сто́жи́ти «тс.»
сто́жище «підкладка під стіг»
стожкова́тий «тс.»
стожо́к «стіжок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стог білоруська
стог болгарська
stóh верхньолужицька
stakkr «стіг сіна» давньоісландська
staki «жердина, спис» давньоісландська
стогъ давньоруська
*(s)teg- «жердина, кіл» індоєвропейська
tīgnum «колода, балка» (‹*tegnum) латинська
stagars «тс.» латиська
stęga «penis» латиська
stęga «довга жердина, палиця, довгий спис» латиська
stãgaras «сухе стебло» литовська
стог македонська
stog нижньолужицька
stóg польська
stogъ праслов’янська
stežerъ / stožer- / stožar- праслов’янська
stojati праслов’янська
стог російська
сто̑г сербохорватська
stak «похила загата, гребля з паль і хмизу» середньонижньонімецька
stoh словацька
stóg словенська
стогъ старослов’янська
stoh чеська
stegerỹs ?

дах

через польську мову запозичено з німецької;
свн. dach (нвн. Dach), двн. dah «тс.» споріднене з дісл. þak, лит. stógas «дах», лат. tego «крию, покриваю», псл. stogъ, укр. стіг;
бр. дах, п. dach, ч. [dach];
Фонетичні та словотвірні варіанти

дахі́вка «черепиця, покрівля»
дахува́тий «у формі даху»
дахъ (XVI ст.)
даши́ти «покривати дахом»
дашо́к «ковпачок; знак (^) над о, е в українському етимологічному правописі; козирок картуза»
підда́шок
підда́шшя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дах білоруська
dah «тс.» давньоверхньонімецька
þak давньоісландська
tego «крию, покриваю» латинська
stógas «дах» литовська
dach польська
stogъ праслов’янська
dach (нвн. Dach) середньоверхньнімецька
стіг українська
dach чеська

то́га «чоловічий верхній одяг у Стародавньому Римі»

запозичення з латинської мови;
лат. toga «тс.» пов’язане з дієсловом tegō, tegere «вкривати, прикривати», спорідненим з гр. στέγω «покриваю», дінд. sthágati, sthagayati «закутує; покриває», двн. dah «дах», лит. stógas «тс.», укр. стіг;
р. бр. болг. м. схв. то́га, п. вл. toga, ч. слц. слн. tóga;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́га білоруська
то́га болгарська
toga верхньолужицька
στέγω «покриваю» грецька
dah «дах» давньоверхньонімецька
sthágati давньоіндійська
sthagayati «закутує; покриває» давньоіндійська
toga «тс.» латинська
tegere «вкривати, прикривати» латинська
stógas «тс.» литовська
то́га македонська
toga польська
то́га російська
то́га сербохорватська
tóga словацька
tóga словенська
стіг українська
tóga чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України