СТОВПЦЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стовп «колода або товстий брус, установлені вертикально; колона, підпора; пам’ятник у вигляді колони; основний капітал СУМ; [стебло Л; стовба (у плузі) О]»
псл. *stъl̥pъ «стовп; колода; опора», пов’язане з *stъl̥bъ «тс.»;
споріднене з лит. stul˜pas «стовп», лтс. stùlps «тс.; гомілка, литка», stulpe «середня кістка ноги», дісл. stolpi «стовп, колона», снн. stolpe «колода, балка; стовп», снн. stulpe «кришка горщика», гол. stulp, stolp «скляний ковпак»;
іє. *stelp- «стовп» ‹ *stel- «ставити»;
р. м. столп, бр. стоўп, др. стълпъ, п. нл. słup, ч. sloup, ст. stlúp, slúp, слц. stĺp, вл. stołp, полаб. ståup «олтар», болг. стълп «стовп», схв. сту̑п, слн. stа̏lp, стсл. стлъпъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засто́впити
«закріпити стовпами»
обстовпи́ти
«обставити стовпами»
остовпені́ти
«остовпіти»
стовп'я
«кусок шкіри, з якого шиють ходаки»
стовп'я́нка
«хата, стіни якої збудовані на стовпах»
стовпа́к
«вид горщика»
стовпа́н
«стебло»
стовпа́стий
«стовбуватий»
стовпа́тий
«смугастий»
стовпа́ха
«вид плахти»
стовпе́ц
«орна земля, на якій посаджена сосна»
стовпе́ць
«шпальта (в газеті, журналі); ряд цифр, слів, розміщених по вертикалі; печиво циліндричної фор- ми з гречаного борошна СУМ; [тумба; частина снувалки]»
сто́впик
«маточка, Pistillum»
(бот.)
стовпи́ще
стовпі́ти
«втрачати здатність рухатися, завмирати, ціпеніти»
стовпко́ва́тий
«стовбуватий»
сто́впник
«релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі, або жив у тісній вежовій келії»
стовпо́ваний
(у сполученні с. не́від «невід, плахти якого прикріплені до каната за їх довжиною»)
стовпо́ватий
(у сполученні [стовпо́вата мальо́вка] «вид орнаменту на мисках»)
стовпови́й
стовпо́к
«болт, який прикріплює підніжки у ткацькому верстаті Г; ноги терлиці, стояк (у пилці), підставка, на якій обертається витушка О»
стовпува́тий
«стовбуватий»
стовпча́стий
стовпча́тий
сто́впчик
сто́впчиковий
стоп
«стовп»
стопки
«стовпці»
(мн.)
стопок
«стовпець ВеЛ; міра полотна в 1 м О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стоўп | білоруська |
| стълп «стовп» | болгарська |
| stołp | верхньолужицька |
| stulp | голландська |
| stolp «скляний ковпак» | голландська |
| stolpi «стовп, колона» | давньоісландська |
| стълпъ | давньоруська |
| *stelp- «стовп» | індоєвропейська |
| *stel- «ставити» | індоєвропейська |
| stùlps «тс.; гомілка, литка» | латиська |
| stulpe «середня кістка ноги» | латиська |
| stul˜pas «стовп» | литовська |
| столп | македонська |
| słup | нижньолужицька |
| ståup «олтар» | полабська |
| słup | польська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥pъ «стовп; колода; опора» | праслов’янська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥bъ «тс.» | праслов’янська |
| столп | російська |
| сту̑п | сербохорватська |
| stolpe «колода, балка; стовп» | середньонижньонімецька |
| stulpe «кришка горщика» | середньонижньонімецька |
| stĺp | словацька |
| stòlp | словенська |
| стлъпъ | старослов’янська |
| sloup | чеська |
| stlúp | чеська |
| slúp | чеська |
сто́пці «орнамент на вишивках у формі комбінованих латинських цифр V»
очевидно, пов’язане зі стовп (стовпці), сто́впчик «частина мережки», стовпча́стий (у сполученні [стовпчасті уставки] «уставки з особливим видом вишивки – стовпчиком»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стовп (стовпці) | українська |
| сто́впчик «частина мережки» | українська |
| стовпча́стий (у сполученні [стовпчасті уставки] «уставки з особливим видом вишивки -- стовпчиком») | українська |
| стовпці | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України