СТОВБИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *stъl̥bъ «стовп», пов’язане з *stъl̥pъ «тс.»;

споріднене з лит. stul˜bas «стовп, одвірок», лтс. stulbs «гомілка, литка, халява», stulˆbs «будинок без даху» та більш віддаленими лтс. stilˆbs «нижня частина руки, ноги», лит. stalbúotis «зупинятися», дісл. stolpі «стовп, колона»;

іє. *stelb- «стовп» ‹*stel- «ставити»;

р. м. столб, бр. [стоўб], др. стълбъ, п. Słubica (географічна назва), болг. стълб «стовп», стъ́лба «драбина, сходи; (розм.) сходинка», схв. сту̑б «стовп; опора», [сту̏ба] «драбина; кілочок, підпірка», слн. [stólb] «стовп», stólba «драбина», цсл. стлъба «драбина»;

результат видозміни і контамінації назв типу [скоблик, коблик, ковблик], р. [колб, колбень] «тс.», зближених з основою стовб, р. столб;

р. [столбец] «пічкур звичайний; ялець звичайний» Л-Г, [столбчик] «пічкур звичайний» тж, бр. [стовпец] «ялець звичайний» тж;

не зовсім ясне;

можливо, результат зближення з основою стовб рефлекса псл. [*stъbъrъ], представленого у др. стоборие «ряд стовпів, колонада», болг. сто́бо́р «дощана огорожа, паркан», схв. сто̏бōр «двір», слн. stebèr (stèber) «стовп, колона; бик, опора (моста); ідол, кумир», с.-цсл. стоборъ «колона», споріднених з лит. stùburas «пень, оцупок; хребет», stãbaras «суха гілка дерева», а також лит. stãbas «стовп, ідол», лтс. stabs «тс.», stebere «обрубок хвоста», прус. stabis «камінь», дісл. stǫpull «паля; стовп», дат. staver «стовп в огорожі», двн. свн. stap «палка», днн. staf, снн. снідерл. гол. staf, дфриз. stef, дангл. stœf, дісл. stafr «тс.», дінд. stabhnā́ti «підтримує, підпирає», stabhnṓti «тс.», stámbhaḥ «стовп», гр. ἀστεμφής «твердий, міцний»;

іє. *steb(h)-/stemb(h)- «стовп, стовбур, пень»;

бр. [стаўбу́р] «стовбур, конусоподібний предмет; сторчак»;