СТОВБЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

стовбе́ць «бабець-головач, Cottus gobio L. (Gobio fluviatilis); пічкур звичайний, Gobio gobio L. Л-Г» (іхт.)

результат видозміни і контамінації назв типу [скоблик, коблик, ковблик], р. [колб, колбень] «тс.», зближених з основою стовб, р. столб;
р. [столбец] «пічкур звичайний; ялець звичайний» Л-Г, [столбчик] «пічкур звичайний» тж, бр. [стовпец] «ялець звичайний» тж;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сто́впчик «пічкур звичайний; ялець звичайний, Leuciscus leuciscus L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стовпец «ялець звичайний» білоруська
колб «тс.» російська
столб російська
колбень російська
столбец «пічкур звичайний; ялець звичайний» російська
столбчик «пічкур звичайний» російська
скоблик українська
коблик українська
ковблик українська
стовб українська

стовб «стовп; капітал, основний капітал Нед»

псл. *stъl̥bъ «стовп», пов’язане з *stъl̥pъ «тс.»;
споріднене з лит. stul˜bas «стовп, одвірок», лтс. stulbs «гомілка, литка, халява», stulˆbs «будинок без даху» та більш віддаленими лтс. stilˆbs «нижня частина руки, ноги», лит. stalbúotis «зупинятися», дісл. stolpі «стовп, колона»;
іє. *stelb- «стовп» ‹*stel- «ставити»;
р. м. столб, бр. [стоўб], др. стълбъ, п. Słubica (географічна назва), болг. стълб «стовп», стъ́лба «драбина, сходи; (розм.) сходинка», схв. сту̑б «стовп; опора», [сту̏ба] «драбина; кілочок, підпірка», слн. [stólb] «стовп», stólba «драбина», цсл. стлъба «драбина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

остовбені́ти «остовпіти»
підсто́вба «стовба в плузі»
стаби́ця «тс.»
сто́биця
сто́вба́ «деталь плуга, що з’єднує чепігу з граділем СУМ, Г; [вісь плуга, осьовий брус Нед; частина рала; вертикальний корінь дерева Г; стебло Л]»
стовба́тий
стовбені́ти
стовбе́ць «стовпець»
стовбе́шник «майстер, що ремонтує стовби»
сто́вбиця «стовба»
стовбича́ти «стояти на заваді; дивуватися»
стовби́чити
стовбня́к «правець»
стовбо́ва́тий
стовбови́тий
стовбува́тий
стовбу́н «високий горщик з прямими вінцями»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стоўб білоруська
стълб «стовп» болгарська
стъ́лба «драбина, сходи; (розм.) сходинка» болгарська
stolpі «стовп, колона» давньоісландська
стълбъ давньоруська
*stelb- «стовп» індоєвропейська
*stel- «ставити» індоєвропейська
stulbs «гомілка, литка, халява» латиська
stulˆbs «будинок без даху» латиська
stilˆbs «нижня частина руки, ноги» латиська
stul˜bas «стовп, одвірок» литовська
stalbúotis «зупинятися» литовська
столб македонська
Słubica (географічна назва) польська
*st<SUP>ъ</SUP>l̥bъ «стовп» праслов’янська
*st<SUP>ъ</SUP>l̥pъ «тс.» праслов’янська
столб російська
сту̑б «стовп; опора» сербохорватська
сту̏ба «драбина; кілочок, підпірка» сербохорватська
stólb «стовп»«драбина» словенська
stólba «стовп»«драбина» словенська
стлъба «драбина» церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України