СТОВБАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
стовб «стовп; капітал, основний капітал Нед»
псл. *stъl̥bъ «стовп», пов’язане з *stъl̥pъ «тс.»;
споріднене з лит. stul˜bas «стовп, одвірок», лтс. stulbs «гомілка, литка, халява», stulˆbs «будинок без даху» та більш віддаленими лтс. stilˆbs «нижня частина руки, ноги», лит. stalbúotis «зупинятися», дісл. stolpі «стовп, колона»;
іє. *stelb- «стовп» ‹*stel- «ставити»;
р. м. столб, бр. [стоўб], др. стълбъ, п. Słubica (географічна назва), болг. стълб «стовп», стъ́лба «драбина, сходи; (розм.) сходинка», схв. сту̑б «стовп; опора», [сту̏ба] «драбина; кілочок, підпірка», слн. [stólb] «стовп», stólba «драбина», цсл. стлъба «драбина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
остовбені́ти
«остовпіти»
підсто́вба
«стовба в плузі»
стаби́ця
«тс.»
сто́биця
сто́вба́
«деталь плуга, що з’єднує чепігу з граділем СУМ, Г; [вісь плуга, осьовий брус Нед; частина рала; вертикальний корінь дерева Г; стебло Л]»
стовба́тий
стовбені́ти
стовбе́ць
«стовпець»
стовбе́шник
«майстер, що ремонтує стовби»
сто́вбиця
«стовба»
стовбича́ти
«стояти на заваді; дивуватися»
стовби́чити
стовбня́к
«правець»
стовбо́ва́тий
стовбови́тий
стовбува́тий
стовбу́н
«високий горщик з прямими вінцями»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стоўб | білоруська |
стълб «стовп» | болгарська |
стъ́лба «драбина, сходи; (розм.) сходинка» | болгарська |
stolpі «стовп, колона» | давньоісландська |
стълбъ | давньоруська |
*stelb- «стовп» | індоєвропейська |
*stel- «ставити» | індоєвропейська |
stulbs «гомілка, литка, халява» | латиська |
stulˆbs «будинок без даху» | латиська |
stilˆbs «нижня частина руки, ноги» | латиська |
stul˜bas «стовп, одвірок» | литовська |
stalbúotis «зупинятися» | литовська |
столб | македонська |
Słubica (географічна назва) | польська |
*st<SUP>ъ</SUP>l̥bъ «стовп» | праслов’янська |
*st<SUP>ъ</SUP>l̥pъ «тс.» | праслов’янська |
столб | російська |
сту̑б «стовп; опора» | сербохорватська |
сту̏ба «драбина; кілочок, підпірка» | сербохорватська |
stólb «стовп»«драбина» | словенська |
stólba «стовп»«драбина» | словенська |
стлъба «драбина» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України