СТЛІВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. tьlěti «тліти», пов’язане з tьliti «губити, псувати»;

споріднене з лтс. tilˆt «м’якшати, вибілюватися» (про льон);

не виключений зв’язок з лит. dùlti, dūlėˊti «тліти, трухлявіти» (Machek ESJČ 645), tìlti «затихати; замовкати», tylėˊti «мовчати», tylùs «тихий; мовчазний» (Trautmann 321), гр. τέλμα «калюжа, болото», τελμίς «гниль, твань», вірм. tełm, tiłm «мул, грязь» (Persson BB 19, 263; Bugge KZ 32, 67–68);

іє. *tel- «бути тихим»;

існує окрема думка (Мартынов Язык 30–31, 88) про зв’язок псл. tьlěti з tьlo «оброблювана (випалювана) земля»;

р. тлеть «тліти, гнити; жевріти», бр. тлець «тс.», др. тьлѣти «тліти, гнити, псуватися, гинути», п. tleć «тліти, жевріти», ч. tlít «тліти, гнити; повільно гаснути», слц. tliet’ «тліти, повільно гаснути», вл. tłać «тліти, гнити», нл. tłaś «тс.», болг. тле́я «тліти, горіти; гнити», м. тлее «тліти, гаснути», слн. tléti «тліти, гнити», стсл. тьлѣти «тліти, гнити, псуватися, гинути»;