СТИХАР — ЕТИМОЛОГІЯ
стиха́р «одяг дияконів і дяків під час богослужіння»
запозичення з грецької мови;
пор. сгр. στιχάριον, στοιχάριον «тс.»;
р. стиха́рь, бр. стыха́р, др. стихарь, болг. стиха́р, м. стихар, схв. стѝхāр, цсл. стихарь;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стыха́р | білоруська |
| стиха́р | болгарська |
| стихарь | давньоруська |
| стихар | македонська |
| стиха́рь | російська |
| стѝхāр | сербохорватська |
| στιχάριον | середньогрецька |
| στοιχάριον «тс.» | середньогрецька |
| стихарь | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України