СТИНУТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
стена́ти «піднімати і опускати плечі при вираженні здивування, зневаги, вагання»
не зовсім ясне;
виводиться від псл. *tęti (ten-) «тягти», відбитого також у затя́ти «покрити, затягти», стя́ти «зціпити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стена́тися
«судорожно тремтіти, трястися (від хвилювання, переляку тощо); здригатися; коливатися, хитатися»
стену́ти
стену́тися
«тс.; розгубитися, збентежитися, жахнутися; різким рухом кинутися, рушити куди-небудь»
стина́ти
стина́тися
стину́ти
«тс.»
стину́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *tęti «тягти» (ten-) | праслов’янська |
| ten- | праслов’янська |
| затя́ти «покрити, затягти» | українська |
| стя́ти «зціпити» | українська |
су́тінь
похідні утворення з префіксом су- (із значенням неповноти) від основ тінь (псл. těnь) і -тон- (псл. ton-), пов’язаної з tęti (‹ *tenti) «затягати»;
пов’язання з псл. tonǫti «тонути» (Німчук 34) викликає сумнів;
бр. суто́нне «сутінки», суто́нець «сутеніти», схв. су́тон «сутінки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сотоні́ти
«сутеніти»
стину́тися
«сутеніти»
сутени́на
«сутінки»
сутені́ти
су́тінки
су́тінок
сутоня́є
«сутеніє»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суто́нне «сутінки» | білоруська |
| tonǫti «тонути» | праслов’янська |
| су́тон «сутінки» | сербохорватська |
| суто́нець «сутеніти» | українська |
| су- (із значенням неповноти)(псл. těnь)(псл. ton-) | ? |
| *tenti «затягати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України