СТИМУЛЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
сти́мул
очевидно, через російське посередництво запозичено із західноєвропейських мов;
нім. Stímulus, фр. англ. stimulus походять від лат. stimulus «стимул; загострена палиця, якою підганяли тварин, стрекало», пов’язаного з stilus «гострий кіл, стебло, грифель для письма»;
р. болг. м. сти́мул, бр. сты́мул, п. stymulacja, ч. вл. stimulus, слц. stimul(us), схв. сти̏мул(ане), слн. stímul(us);
Фонетичні та словотвірні варіанти
стимулюва́ти
стимуля́тор
стимуляці́йний
стимуля́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stimulus | англійська |
| сты́мул | білоруська |
| сти́мул | болгарська |
| stimulus | верхньолужицька |
| stimulus «стимул; загострена палиця, якою підганяли тварин, стрекало» | латинська |
| stilus «гострий кіл, стебло, грифель для письма» | латинська |
| сти́мул | македонська |
| Stímulus | німецька |
| stymulacja | польська |
| сти́мул | російська |
| сти̏мул(ане) | сербохорватська |
| stimul(us) | словацька |
| stímul(us) | словенська |
| stimulus | французька |
| stimulus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України