СТИДНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
стид
псл. [stydъ] «сором, стид; (рідк.) холод», пов’язане чергуванням голосних із studъ/studa «холод, прохолода, мороз; [стид, сором]»;
значення «соромитися, стидатися» і «холонути, остигати» розглядаються (Uhlenbeck PBrB 26, 309) як споріднені;
р. бр. діал. стыд «сором», др. стыдѣние «стид, сором; повага», стыдъкыи, стыдьливыи, стыдьныи, стыдѣтися (стыдится) «стидатися; поважати», п. wstyd «сором», ч. stydkó «стидкий», styděti se «соромитися», слц. stydiet’ sa «тс.», схв. сти̑д «сором», стсл. стыдѣниѥ «сором», стыдъкъ «мерзенний», стыдѣти сѧ «соромитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безвсти́дний
безвсти́дник
безсти́да
«безстидниця»
безсти́дний
безсти́дник
безсти́дство
встид
«сором»
(усти́д)]
встида́тися
(устида́тися)
встидли́вий
«соромливий»
всти́дно
«соромно»
(усти́дно)] Г, Ме
невсти́д
«безсоромність»
остиди́ти
«осоромити»
пости́дний
«стидкий, ганебний»
стида́ти
стиди́ти
стидки́й
сти́дко
стидни́й
стидо́в'я
«стидовище»
стидо́висько
стидо́вище
стидо́та
«сором, ганьба»
стидува́ти
«соромитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стыд «сором» | білоруська |
| стыдѣние «стид, сором; повага» | давньоруська |
| стыдъкыи | давньоруська |
| стыдьливыи | давньоруська |
| стыдьныи | давньоруська |
| стыдѣтися «стидатися; поважати» (стыдится) | давньоруська |
| wstyd «сором» | польська |
| stydъ «сором, стид; (рідк.) холод» | праслов’янська |
| studъ / studa «холод, прохолода, мороз; [стид, сором]» | праслов’янська |
| стыд «сором» | російська |
| сти̑д «сором» | сербохорватська |
| stydiet' sa «тс.» | словацька |
| стыдѣниѥ «сором» | старослов’янська |
| стыдъкъ «мерзенний» | старослов’янська |
| стыдѣти сѧ «соромитися» | старослов’янська |
| stydký «стидкий»«соромитися» | чеська |
| styděti se «стидкий»«соромитися» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України