СТИГЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сти́гнути «дозрівати, доспівати; [швидко йти О]»
псл. stignǫti, *stigti, пов’язані чергуванням голосних з формами *stьga «стежка», stьza «стезя»;
споріднене з лит. steĩgtis «поспішати, квапитися, старатися», лтс. stèigt «поспішати», дінд. stighnoti «піднімається», гр. στείχω «іду, піднімаюся», στοĩχος «ряд», гот. steigan «підніматися», ірл. tíagaim «крокую, іду» та більш віддаленим з іншим вокалізмом алб. shteg «шлях»;
іє. *stī˘gh-/stéigh-/stoigh- «іти, підніматися»;
р. достига́ть «досягати», дости́чь, др. стижеть «дожене», п. ścignąć «догнати», ścigać «гнати», ч. stihnouti «наздогнати; застати», stíhati «переслідувати», слц. stihat’ «тс.», stihnút’ «мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно», болг. сти́гна «дожену, дійду, досягну», сти́га «достатньо», схв. сти̏гнути «догнати, досягти, прибути, встигнути», сти̏ћи «тс.», сти̏зати «доганяти, встигати», стсл. постигнѫти «досягти, догнати, встигнути, бути здатним»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
встига́ти
дости́глий
перести́глий
пости́гний
«раптовий»
пости́жно
«раптово»
пости́чи
«догнати; встигнути; осягти»
присти́глий
спости́жний
«досяжний»
сти́глий
сти́жити
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
shteg «шлях» | албанська |
сти́гна «дожену, дійду, досягну» | болгарська |
steigan «підніматися» | готська |
στείχω «іду, піднімаюся» | грецька |
στοĩχος «ряд» | грецька |
stighnoti «піднімається» | давньоіндійська |
стижеть «дожене» | давньоруська |
*stī˘gh- / stéigh- / stoigh- «іти, підніматися» | індоєвропейська |
tíagaim «крокую, іду» | ірландська |
stèigt «поспішати» | латиська |
steĩgtis «поспішати, квапитися, старатися» | литовська |
ścignąć «догнати»«гнати» | польська |
ścigać «догнати»«гнати» | польська |
stignǫti | праслов’янська |
*stigti | праслов’янська |
*stьga «стежка» | праслов’янська |
stьza «стезя» | праслов’янська |
достига́ть «досягати» | російська |
дости́чь | російська |
сти̏гнути «догнати, досягти, прибути, встигнути» | сербохорватська |
сти̏ћи «тс.» | сербохорватська |
сти̏зати «доганяти, встигати» | сербохорватська |
stihat' «тс.»«мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно» | словацька |
stihnút' «тс.»«мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно» | словацька |
постигнѫти «досягти, догнати, встигнути, бути здатним» | старослов’янська |
сти́га «достатньо» | українська |
stihnouti «наздогнати; застати»«переслідувати» | чеська |
stíhati «наздогнати; застати»«переслідувати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України