СТИГЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

сти́гнути «дозрівати, доспівати; [швидко йти О]»

псл. stignǫti, *stigti, пов’язані чергуванням голосних з формами *stьga «стежка», stьza «стезя»;
споріднене з лит. steĩgtis «поспішати, квапитися, старатися», лтс. stèigt «поспішати», дінд. stighnoti «піднімається», гр. στείχω «іду, піднімаюся», στοĩχος «ряд», гот. steigan «підніматися», ірл. tíagaim «крокую, іду» та більш віддаленим з іншим вокалізмом алб. shteg «шлях»;
іє. *stī˘gh-/stéigh-/stoigh- «іти, підніматися»;
р. достига́ть «досягати», дости́чь, др. стижеть «дожене», п. ścignąć «догнати», ścigać «гнати», ч. stihnouti «наздогнати; застати», stíhati «переслідувати», слц. stihat’ «тс.», stihnút’ «мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно», болг. сти́гна «дожену, дійду, досягну», сти́га «достатньо», схв. сти̏гнути «догнати, досягти, прибути, встигнути», сти̏ћи «тс.», сти̏зати «доганяти, встигати», стсл. постигнѫти «досягти, догнати, встигнути, бути здатним»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

встига́ти
дости́глий
перести́глий
пости́гний «раптовий»
пости́жно «раптово»
пости́чи «догнати; встигнути; осягти»
присти́глий
спости́жний «досяжний»
сти́глий
сти́жити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shteg «шлях» албанська
сти́гна «дожену, дійду, досягну» болгарська
steigan «підніматися» готська
στείχω «іду, піднімаюся» грецька
στοĩχος «ряд» грецька
stighnoti «піднімається» давньоіндійська
стижеть «дожене» давньоруська
*stī˘gh- / stéigh- / stoigh- «іти, підніматися» індоєвропейська
tíagaim «крокую, іду» ірландська
stèigt «поспішати» латиська
steĩgtis «поспішати, квапитися, старатися» литовська
ścignąć «догнати»«гнати» польська
ścigać «догнати»«гнати» польська
stignǫti праслов’янська
*stigti праслов’янська
*stьga «стежка» праслов’янська
stьza «стезя» праслов’янська
достига́ть «досягати» російська
дости́чь російська
сти̏гнути «догнати, досягти, прибути, встигнути» сербохорватська
сти̏ћи «тс.» сербохорватська
сти̏зати «доганяти, встигати» сербохорватська
stihat' «тс.»«мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно» словацька
stihnút' «тс.»«мати час; встигнути; захопити; прийти вчасно» словацька
постигнѫти «досягти, догнати, встигнути, бути здатним» старослов’янська
сти́га «достатньо» українська
stihnouti «наздогнати; застати»«переслідувати» чеська
stíhati «наздогнати; застати»«переслідувати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України