СТЕРХ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, псл. [*st^ьr̥kъ];

дальші зв’язки остаточно не з’ясовані;

можливо, споріднене з лтс. stirka «довгонога істота; дівчинка з довгими ногами, stirkle «довгонога вівця», двн. storah «чорногуз», дісл. storkr, starkr «дужий, здоровий», що зближуються з р. сторча́ть, торча́ть (Mühl.–Endz. III 1073; Kiparsky GLG 162; Štrekelj y Peisker 62);

менш прийнятне з огляду на фонетичні труднощі припущення про запозичення стсл. стръкъ, р. стерх з германських мов, де двн. storah, свн. storch, снн. снідерл. дангл. storc, дісл. storkr розглядаються як продовження герм. *storka (‹*strgo), пов’язаного з іє. *(s)ter- «твердий, жорсткий» (Преобр. II 385–386; Sobolevsky AfSlPh 33, 480; Uhlenbeck AfSlPh 15, 491; Kluge–Mitzka 753);

недостатньо об´рунтованим є виведення германських форм із слов’янських мов (Соболевский ЖМНП 1911 травень 165);

р. [стерк] «білий журавель», [сте́рех, стерх, стёрха], бр. стэрх «тс.», др. стьркъ «чорногуз», стеркъ, болг. щрък, щърк, схв. штр̑к, слн. štŕk, štórklja, стсл. стръкъ «тс.»;